– Я покажу своїй невістці, як потрібно зі мною поводитися! – говорила своїй сусідці Марія Іванівна.
– А що сталося? – відповідала сусідка, жінка в роках, але спокійна і тиха, на відміну від Марії Іванівни.
– Та ти уявляєш! Приходжу до них щоранку, спеціально встаю по раніше і їду на інший кінець міста, що б сина провідати, а вона постійно незадоволена! Двері мені стала відкривати в нічній сорочці, чайник я сама собі ставлю, поки вона щось робить у ванній! Зовсім вже совість втратила!
– А син що ж?
– А син що? Це вона його зачарувала, відьма не інакше. Син сьогодні вранці мені заявив, мамо, вистачить приїжджати без попередження щоранку! Ні, ти уявляєш! Мама йому стала заважати! А хто ж їх перевіряти то буде. Невістка то погано готує і господиня ніяка, та й хто мого сина краще за мене знає?
– А може він має рацію і пора їм самим розпоряджатися в своєму будинку?
– Звичайно, нехай розпоряджаються. Я ось вчора їм штори привезла, у себе зняла, ось нехай розпоряджаються куди їх повісити. Я їм все говорю, онуків мені народите, я буду частіше приїжджати до вас, а то і зовсім можу переїхати, а невістка, ну ні в яку. І чого не народжує, не зрозумію. Ох, забалакалася я з тобою, подруга. Піду речі переберу, завтра до сина їхати, може їм чого в будинок знайду…
І Марія Іванівна пішла додому, готуватися до завтрашнього ранку…
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
