Я сама з Донецької області, але після школи поїхала вчитися саме до Львова. Це місто чомусь зачаровувало мене, тому шукала університет саме тут.
Ці маленькі вулички і неймовірний запах кави і львівського сирника любого зведуть з розумі.
На другому курсі я познайомилася з Володею. Рік ми зустрічалися і відгуляли весілля.
Батьки Володі мали свій бізнес – виготовляли і продавали м’ясні вироби: ковбаси, шинки, шпондери. Вся продукція була дуже смачна.
До весілля і ще декілька років після, Володя працював у батьків. Вони хотіли передати йому і брату свій бізнес.
Але одного дня ми вирішили, що хочемо створити щось нове – сімейне, і щоб тільки наше.
Таким чином ми стали власниками магазину з авто товарами.
Володя їздив спершу сам в Польщу за товаром, потім в нас з’явилися люди, які цим займалися.
І ось на даний час ми керуємо з чоловіком і сином чотирма магазинами.
Все що ми робимо, ми плануємо передати своєму сину. Він наш єдиний спадкоємець.
Данилу 22 роки. Він був спокійною дитиною. Ніколи проблем з ним в нас не було.
І ось що він нам вчудив.
Рік тому я зрозуміла, що в Данила з’явилася дівчина. Я не проти невістки. Правда, думаю ще за рано, але якщо що, то перечити не буду.
Єдине, що я просила Данила, так це показати її фото і хоч трішки розповісти про неї.
Син сказав, що їй 23 роки (старша на рік від сина, але я ге вважаю це проблемою). І що працює в салоні краси, робить перманентний макіяж.
Більше нічого Данило мені не розповів, хоча на даний час я розумію, що це лише крапля в морі, від її справжньої суті.
Поки вони просто зустрічалися, я нічого не говорила, але одного дня Данило спитав, чи може він переїхати жити в квартиру, яку ми йому подарували на вісімнадцятиріччя.
Я здивувалася, але відразу ж зрозуміла, що жити він збирається з цією Соломією.
І моє чуття мене не підвело. Я попросила сина нас з батьком з нею познайомити, але син все відкладав цю “подію”, поки одного дня ми без попередження не пішли в неділю до них в гості.
І щоб ви собі думали? Данило відчинив нам двері, і я з порога зрозуміла, що в Соломії є дитина, а виявилося і не одна. Старша дочка, якій п’ять років, і молодший син, якому всього три.
Виявляється, вона майже у вісімнадцять мамою стала. З чоловіком щось в неї не склалося, як син мені пояснив.
Чесно, я була в подиві, хоча того дня виду з чоловіком не подала.
Дома я не могла себе заспокоїти. Чоловік також засмучений.
Ми все життя працювали для нього, а він нам таку “свиню” підсунув.
Ми вже подумуємо про те, щоб забрати в сина цю квартиру, може він одумається. Нехай знає, що може в один момент опинитися на вулиці.
Нехай прожене цю жінку з дітьми зі своєї квартири, і повернеться все, на круги своя…
Ми такого від Данила не чекали…
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua