Коли ми з Мироном одружилися, жили окремо від усіх батьків, правда, на квартирі моїх батьків. Побудували будинок і переїхали, зараз квартиру батьки здають в оренду. Коли народився наш Ромчик, на пів року переїхали до свекрів, чому вони були страшенно раді, особливо свекруха, тому що свекор любить випити, а я стримуючий фактор, щоб вести себе пристойно.

Свекруха допомагала, за що я їй дуже вдячна. Вона жінка скромна, дуже спокійна, я б навіть сказала тиха, вона колишня вихователька. Але як то кажуть, в тихому болоті чорти водяться.

Спочатку я не розуміла, як можна так себе вести по відношенню до рідної дочки. Сестра чоловіка заміжня, 2 дітей. Перший раз вона спіймала чоловіка на зраді, коли народилася перша їх дитина. Приїхавши додому, мама сказала їй нічого не розповідати татові, ні про яке розлучення мова йти не може, ти народила дитинку і живеш тепер заради дитини, а найголовніше, що в їх сім’ї ніхто і ніколи не розлучався.

Через деякий час, дочка вагітна другою дитиною знову з чоловіком та ж історія, знову їде до мами, татові плетуть, що чоловік захворів, розмова відбулася з мамою знову така ж. Але тут моя свекруха поговорила з зятем в контексті, що якщо зраджуєш, то роби це по-тихому і за межами квартири.

Ще через час, коли ми вже з дитиною жили у батьків чоловіка, сестра чоловіка з дітьми повернулася з дачі додому, і виявила докази, що вказують на присутність чужої жінки в квартирі. Я порадила їй добре подумати, потрібен чи ні їй такий чоловік.

Мені взагалі так дивно було, як можна таке терпіти. На що вона мені відповіла, що мама сказала їй так: “Якщо збираєшся йти, йди куди хочеш, я тебе не візьму з дітьми, народила дітей, живи заради них, а я приїжджати і допомагати з дітьми буду. Чоловік не п’є і не б’є – радій. У нашій родині ніхто і ніколи не розлучався”.

Через деякий час, коли ми жили вже з дитиною у себе вдома, ми приїхали до них (дитина там прописана) нам потрібно було робити масаж і в поліклініці проходити процедури.

Приїхали на одній машині, потрібно було їхати забирати ліки за рецептом з аптеки, свекруха не могла це зробити у неї були справи, і ми з чоловіком посварилися у неї на очах через те, кому більше потрібна машина. Чоловік обізвав мене “королевою”, мабуть, я повинна була з коляскою на автобусі їхати, сам він забрати не міг, потрібно було на машині на роботу їхати.

Наговорив купу гидот, я пішла прогулятися і заспокоїтися, подзвонила батькам (вони мені сказали, що це все дрібниці життя, все налагодиться, і що потрібно знайти компроміс).

Вранці свекруха поїхала і написала, що забере ліки. Пізніше мені подзвонила моя мама і розповіла, що татові дзвонила моя свекруха і говорила, що я ображаю її сина, що він працює, що я погана мати і мені дитина не потрібна, що я Ромчиком взагалі не займаюся і купа всього – брехливого. Що потрібно збирати сімейну раду і зберігати нашу сім’ю. Одним словом висловила все, що я висловлювала чоловікові під час нашої сварки. Тато їй відповів, що ми люди дорослі і самі розберемося.

Чому вона зателефонувала татові? Я татова донька. І якби вона подзвонила моїй мамі, вони б думаю, посварилися. Тато мені дав пораду більше її ні про що не просити. Я була в шоці, тому що під час сварки, вона мене підтримувала. Потім вона подзвонила татові і благала про розмову нічого не говорити ні мені, ні мамі. Тиждень масажу для мене був пеклом. Я зробила вигляд, що нічого не знаю, більше ні про що її не просила, хоча і до цього теж не просила, вона сама зголошувалася на допомогу.

Перші 2 дні вона не розуміла, знаю я все чи ні, але я подавала вид, що все як раніше. Потім вона розмовляла з дочкою і говорила їй, що її свекруха і свекор люблять племінника більше ніж онуків. Почувши це, я зрозуміла, що і моєму чоловікові теж щось говорять про моїх батьків.

Про допомогу її до сих пір не прошу (пройшло вже більше року). Якщо мені щось потрібно відводжу дитину своїм батькам або сестрам. На дачу до них їжджаю тільки з чоловіком, до інциденту їздила одна з дитиною. Спілкуюся з повагою, чоловікові нічого поганого про його батьків не кажу, та й ніколи не говорила, батьки мене все життя вчили, що дорослих потрібно поважати. Завжди наполягала, щоб він сам їм дзвонив, допомагав, зрозуміло, цього теж тепер не роблю.

У нього напружені відносини з батьком, ці відносини теж більше не намагаюся налагодити. Сьогодні чоловік попросив відправити його мамі з його телефону фото його документів і документів дитини. Прочитавши останні повідомлення від неї, у мене стало дибки волосся.

Чоловік хотів купити мотоцикл, я його не могла відмовити, подзвонила і розповіла його мамі. Вони поговорили, начебто вирішив не купувати. Сьогодні читаю повідомлення там написано: “синочок, якщо з тобою щось трапиться ні дружині, ні дитині ти не будеш потрібен. Запам’ятай, крім мами ти нікому не потрібен. Це життя”.

Я її як матір розумію, але мої батьки ніколи мені такого не говорять ні про чоловіка, ні про дитину, та взагалі ні про кого. Вражає, що в очі посміхається, говорить, яка я гарна мама і дружина, що я все правильно роблю, а на ділі…

Не можу зрозуміти, для чого вона це робить? І як себе вести далі? Адже в очі вона мені нічого не говорить.

Передрук без гіперпосилання на ibilingua суворо заборонений!

Фото ілюстративне – mumcentral.com.au

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook