Я вже навіть не знаю, що мені потрібно такого зробити, щоб моя свекруха перестала лізти в наше з чоловіком життя. А останнім часом та собі дозволяє контролювати мої фінансові витрати, що мене виводить з себе.
З Сергієм ми одружені вже як сім років. Виховуємо донечку, яка вже в цьому році піде у перший клас, і нещодавно у нас народився синочок. Тому я тимчасово не працюю.
Але нам вистарчає коштів, які заробляє мій чоловік. Він водій автобуса, який займається перевозкою пасажирів за кордон.
Часто Сергій їздить у відрядження, а я готую йому щось доброго поїсти в дорогу. Між нами гарні відносини, ми кохаємо один одного і мріємо про власне житло в майбутньому, де пануватиме злагода і тиша, якої мені так не вистарчає у свекрухи.
Їй постійно то те не так, то се не так. Я вже й втомилася їй догоджати, бо що би я не зробила, вона все одно знайде причину, щоб мене покритикувати.
Ця жінка має лідерський характер, і майже всіма хоче вдома керувати.
Зовсім нещодавно я задумалась на тим, що я не відстежую коли у чоловіка зарплата, а ось моя свекруха добре все знає і вже вигадує напередодні, що ще нам потрібно в хату.
Якось я поїхала на закупи у місто, питаю свекрухи що ще би хотіла, щоб я додому купила. Та замовлень було немало. Звісно я все купила, як та забажала і ще дещо, що потрібно саме мені і моїм дітям.
Та тільки я переступила поріг, як ця почала перевіряти мої покупки. Спочатку раділа коли побачила те, про що мене просила, а потім, як завелася, навіщо я накупила всякого непотрібного.
А це були і підгузки для сина і ще дещо, що вкрай необхідне, та моя свекруха вважає, що в дев’ять місяців дитину слід до горщика привчати. Також її здивували деякі мої засоби гігієни…
Про парфуми, які побачила свекруха, то я взагалі мовчу. Вона завелася не на жарт. А як ще побачила їх вартість, то мало не вигнала мене з хати.
Вигукувала: “Син мій заробляє, а ти тринькаєш. Ніц тих грошей не вмієш прискладати, – почала мене називати марнотраткою. Що я напередодні повикидала старі контейнери, як робила порядки, і накупила нові. А ті старі ще могли би служити і служити.
Іноді мені просто здається, що вже сил в мене немає, все це терпіти. Та в мене немає поки що іншого виходу. Єдине, шкода дітей, які все це спостерігають.
Як донести свекрусі, що я ні їй, ні її сину, не ворог? Що я дбаю про наш комфорт? Що зайві нерви ні до чого, нехай побереже ще своє здоров’я і не з’їдає наше…
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
