Що мені тепер робити?
Я познайомилася з Сергієм три роки тому. Красивий, високий, з мускулами – він справив на мене велике враження. Як то кажуть: “метелики” з першого погляду. Принаймні я так відчувала.
Ми почали разом працювати, і я не встояла, хоч і з першого дня бачила, як виблискує на його обручці діамантик. Я не пишаюся цим, але завжди виправдовувалася тим, що все одно не заберу його від сім’ї.
Я б не змогла цього зробити. Та й Сергій на десять років старший за мене, і з іншого боку, я знала, що на даний момент мене більше цікавить власна кар’єра та професійний успіх, ніж спільне життя, тому я дуже свідомо переконала себе, що все в мене чудово, і йде за планом.
Найважче було близько року тому, коли я відчувала справжню, справжню любов і думала про нього щомиті. Я відчула, що він дуже злякався моєї прихильності, і спробував відступити. Цікаво, що це спрацювало, і відтоді мої емоції трохи згасли. Можливо, це стало причиною того, що Сергій приділяв мені все більше уваги.
Чотири місяці тому він почав розповідати мені, що вирішив залишити свою дружину, свою сім’ю, і що він не хоче нічого іншого, як почати зі мною все спочатку.
Мені насправді дуже подобалася його наполегливість, це було насправді приємно, але я не сприйняла це серйозно. Тому я не заперечила прямо, хоч він це повторював кілька разів. Мені й на думку не спадало, що таке може статися.
До того часу, поки два тижні тому Сергій не з’явився в моїх дверях з двома валізами: він все розповів дружині і що з його шлюбом кінець.
Я навіть не могла слова з себе видавити. Я просто відчула, що не хочу цього, справді не хочу! Тоді я зрозуміла, що я більше не люблю цього чоловіка. Звісно, я не наважилася нічого сказати, бо боялася, що його це сильно розчарує.
Сергій живе у мене два тижні, і я намагаюся набратися сміливості сказати йому, що між нами все скінчено.
Я знаю, що вчинила дуже не гарно. Але мені справді шкода…
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua