У нас немає нікого, тільки я і донька. Я її люблю, але не можу зрозуміти, чому вона так чинить.

Виховувала я Оксану сама, до школи підготувала, але її ніби хтось підмінив: почала обманювати, робити все наперекір. Я думала, що це перехідний вік, але ні.

Уроки та завдання вона в щоденник не писала, я щодня дізнавалася в однокласників завдання і з суперечками змушувала їх робити. Так ми й закінчили з горем навпіл 9 класів.

Може, дарма я змусила її вступити до художнього училища. Спочатку вона не хотіла, але потім начебто почала вчитися, та й малює вона добре. Її хвалили, а лестощі велика сила і Оксані це сподобалося.

Тут вона закохалася, навчання закинула, а потім і зовсім залишила і втекла з дому. Але я вмовила дочку, щоб перевелася на заочку та  доучувалася дистанційно.

До цього часу я придбала квартиру і зробила дарчу на доньку, але зараз не знаю, як вчинити. За рік її навчання я проплатила, а рік ще платити, а вона з квартири мене попросила, а за все платити я мушу, і за навчання теж.

Може, хай сама платить за квартиру, за газ, за світло, за інтернет, за воду та за навчання? Їй таки 22 роки, а я на пенсії і працюю, щоб її питання вирішувати. Як мені правильно поводитися з дочкою?

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото – Ibilingua.com.