Я прийшла до дітей в неділю, та й попереджала, що після церкви буду в них. У мене як: в суботу, з давніх-давен, наводився в квартирі порядок, а тут, мамо рідна. Я за голову взялася. Пройшла у вітальню, а там в колисочці Аліса спить. Люба на кухні якісь бутерброди мастить, а біля дивану використаний підгузок лежить, над яким вже й мухи літають. Я не витримала.
Все було добре, поки мій син не одружився. Ще спочатку знайомства з дівчиною Олега, було видно – вона не тільки неохайна, а ще й лінива. Я говорила з сином, що він пожаліє. Люба тільки те й буде робити, що клацати в телефоні, і лайки ставити. Мої слова стали реальними, коли Олег одружився.
Розписалися вони, коли закінчила останній курс університету. У мене були думки, що дівчинка непогана, з вищою освітою. Але ці думки швидко зникли, коли я подивилася на все відкритими очима. Жаль, що Олег цього не побачив відразу.
Коли він її привів додому, ми накрили стіл. По-перше, вона з’явилася неохайно одягнена, на одязі плями. Вечеряти сіла, навіть не помивши руки. Я була здивована першим знайомством.
Олег і раніше приводив дівчат знайомитись, вони були непогані. Після їди пропонували допомогти помити посуд, прибрати стіл. А ця дівчина розвалилася на дивані з телефоном в руках, втомилася сильно. Спілкувалася із сином, не звертаючи на мене жодної уваги.
Я відмовляла Олега як могла, прямо вказуючи на її недоліки. Але він дивився тільки закоханими очима, голову вмикати не хотів. Найпростіші елементарні речі буквально не бачив.
На жаль, Олег одружився. А за рік я стала бабусею. Вони жили окремо на квартирі. То була квартира бабусі Олега. Я часто приходила в гості, приносила продукти і навіть готові страви, відвідувала маленьку онучку.
З кожним приходом я була засмучена ще більше. Особливо неприємно бачити, як невістка запустила квартиру моєї мами. Я розумію, це тепер їхнє житло, але можна хоча б підтримувати лад?
Я її питаю:
– Як ти можеш? У тебе маленька донечка, вона дихає цим пилом, живе у бруді. Хіба не можна хоч пил протирати іноді?
А Люба мені відповідала, що замоталася з дитиною, через це нічого не встигає. У всіх моїх знайомих, молоді матусі все встигають робити – і з дитиною сидіти, і випрати, і прибрати в хаті. А моя невістка не може! Я не можу на це все дивитися, склавши руки та чекати.
Поставила умову синові: – Якщо так триватиме, то це добром не скінчиться. Або вона впорядкує квартиру, або з’їжджайте! Не будинок, а смітник якийсь. Запах, бруд. Я казала тобі раніше, яка з неї господиня? Ти не хотів мене слухати. У відповідь Олег нічого не говорив. Я бачила, що він сам дуже засмучений. Мабуть, зрозумів усе, але вже нічого не виправити.
Термін у дружини на виправлення – один місяць. Звичайно, я не можу їх надвір з дитиною виставити. Але сподіваюся, що за цей місяць будуть покращення. Час покаже.
А що б ви порадили мені? Як поводитись в такій ситуації з невісткою?
Фото ілюстративне
