fbpx

Я сама розумію, що жити з чоловіком і моєю мамою це не вихід, бо вона така жінка, що любить всіма керувати, а Андрій не піддається. На даний час я при надії. – Давай з’їдемо на орендовану, поки не пізно, – раз у раз повторює мені чоловік. Але мені не хочеться після виписки нести дитину в чужу квартиру. До того ж, як я сама впораюся з немовлям? Це ж перша дитинка. А так – мама під боком все дасть слушну пораду!

Я сама розумію, що жити з чоловіком і моєю мамою це не вихід, бо вона така жінка, що любить всіма керувати, а Андрій не піддається. На даний час я при надії. – Давай з’їдемо на орендовану, поки не пізно, – раз у раз повторює мені чоловік. Але мені не хочеться після виписки нести дитину в чужу квартиру. До того ж, як я сама впораюся з немовлям? Це ж перша дитинка. А так – мама під боком все дасть слушну пораду!

Моя мама постійно втручається в наше життя з чоловіком. На її думку вона краще знає, як нам жити, і не дає нам змоги самостійно приймати рішення.

Зі своїм Андрієм ми вже два роки, як одруженні. Дітей у нас поки що нема, адже ми хочемо спочатку піти жити окремо, бо життя з моєю мамою не легке.

Вона постійно нами керує, такий у неї вже характер, тримати все в своїх руках і під своїм контролем.

Мого чоловіка таке відношення дуже дратує, тому в нас часто виникають суперечки і “бурі”, і щоб діло не дійшло до розлучення я маму записала до психолога, щоб та допомогла їй зрозуміти, що так не можна і вона не права.

Спочатку вона перечила і не хотіла йти, але згодом зрозуміла, що мусить, інакше ми з’їдемо від неї жити окремо.

До того ж щоб онуків їй швидше від нас побачити, мамі потрібно змінитись.

Так вона проходила п’ять сеансів, розповідала, що все розуміє, що вона неправильно чинить по відношенню до нас, особливо хоче керувати моїм чоловіком, а так не можна.

Та вже через місяць сказала що вона все одно бачить, що ми без неї пропадемо, тому вона мусить нами керувати.

На своє житло нам важко назбирати. А ще зовсім нещодавно я дізналась що при надії. Чоловік просить нас з’їхати на орендовану квартиру, а я хочу принести свою дитинку в затишне місце.

До того ж, без підтримки і підказок мами мені буде важко.

Та як мамі дати зрозуміти щоб не чіплялась до Андрія? Тоді б у нас все було б гаразд.

Можливо у когось із вас була схожа ситуація, і ви зможете мені дати пораду. А то наче і без мами не можу і з мамою важко жити.

Моя мама колись розлучилась з татом, адже той любив хильнути, сама мене виховувала. Коли я вже була доросла, мама зустріла дядька Михайла, вони розписались і відтоді живуть разом.

Дядько така людина, яка замінила мені в свій час любов батька, характер у нього дуже м’який, і він постійно слухається маму.

Читайте також: Ще Миколка наш маленький був, як чоловік почав його повчати своїм “чоловічим штучкам”. – Запам’ятай, хлопчики не плачуть. Маму взагалі не слухай, а то виростеш біля неї ганчіркою. – Звісно, я злилася коли таке чула і намагалася заспокоювати дитину своїми методами. На даний час Миколка вже школяр. Для мене оцінки не такі вже й важливі, а ось чоловік в цьому плані дуже строгий. І ось недавно син приніс щоденник, в якому з математики було – 5 балів!

За ці роки я можу з впевненістю сказати, що в цих стосунках мама лідер.

Можливо в неї страх, щоб в мене не повторилась її доля і тому вона постійно контролює і перевіряє мого чоловіка?

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page