Я так і бачу, наче в реальності, як свекруня в мою кімнату зовицю з родиною заселяє і вони користуються моїми меблями і речами, і такі задоволені. Треба край забрати, але ж як?
Ось моя історія, допоможіть порадою. Так вийшло, що з чоловіком живемо вже рік окремо, є спільна донечка. Я мешкаю у своїх батьків, а Вітя на орендованому житлі. І там залишилися мої деякі речі: посуд і так далі.
Але свекруха не дає спокійно жити, постійно налаштовує чоловіка і тягне гроші з сім’ї. Чоловік особливо не забезпечує, дає на дитину рідко, прикриваючись тим, що мало заробляє, хоча я знаю, що нормально, просто віддає майже всю зарплату своїй мамі.
Свекри кілька разів приїжджали до Даринки, робили вигляд, що вони добрі і хочуть помирити нас. Хоча я знаю – їм глибоко байдуже на нас.
Крім цього у батьків чоловіка в будинку є наш спальний гарнітур, бо коли ми одружилися, ми деякий час жили там з ними, але скоро одружується брат чоловіка і свекри почали натякати, щоб я забрала меблі та звільнила кімнату.
Але мені нікуди ту спальню поставити, вона займає багато місця, у батьків її нікуди пристосувати.
Чоловік винаймає квартиру наших знайомих, але при цьому каже, що не збирається жити з нами, заблокував мене у месенджері, не спілкуємося.
Я сказала привезти оплату та здати квартиру, оскільки ми також не повернемося. Він посилається на те, що зручно її орендувати і вже рік не привозить гроші.
Я взагалі його не розумію, чого він чекає? До того він приїжджав, умовляв мене, просив, щоб ми повернулися, але потім сам собі суперечить і каже, що не буде з нами жити.
Як вчинити мудро?
Я хочу забрати свої меблі з дому батьків чоловіка, і саме вони цього чекають, не дочекаються, але вони можуть потім не сплатити за оренду квартири.
Якщо ж я залишу все як є, батьки чоловіка можуть другого сина з невісткою поселити в спальні, де мої меблі. Такі люди здатні багато на що.
Можна також махнути на все рукою, відпустити ситуацію і нехай все тече за течією. От як би ви зробили?
Я дуже втомилася від цього всього, багато хвилювалася, переживала, ще й чоловік постійно несе плітки від свекрухи і мені висловлює.
Вони взагалі коли побачили, що я не забираю речі, вирішили, що я нікуди не подінуся, і говорять за спиною всяку нісенітницю, і впевнені, що я нікуди не подінуся і повернуся з дитиною.
Я ж не хочу більше мати жодних справ з ними, з цією родиною. Єдине, не хочеться виглядати так, ніби я програла. Бо гордість ще є.
Сподівалася ще з чоловіком жити, але він слухає у всьому свою матір, яка проти мене, а я нічого не можу вдіяти і навіть не хочу вести якусь боротьбу.
Забрати всі свої речі, разлучится і попрощатися з ними? Чи боротися за чоловіка і збереження нашої родини? Що мені робити?
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено
