Ми з чоловіка познайомились, коли навчалися в обласному центрі в університеті. Сам Рома з села недалеко, я – з райцентру трохи подалі.
Почали ми жити, почавши все з нуля, вже 11 років живемо в орендованій квартирі, бо можливості купити свою досі не маємо.
Я вчитель, чоловік мій не працює за освітою, а займається кілька останніх років ремонтними роботами. У нас хоч трохи з’явилися гроші і ми почали відкладати.
Ти часом свекри мої живуть в селі, але мама Роми 10 років тому поїхала працювати в Італію. У свекра здоров’я гірше, та й на господарстві хтось мав лишитися, плюс у чоловіка на той момент ще сестра була підлітком.
Заробляти свекруха власне поїхала на капітальний ремонт їхнього будинку, але меншій донечці не забула однокімнатну студію в обласному центрі прикупити.
Вона нам в розмовах ще з Італії неодноразово натякала, що розраховує на нашу допомогу в ремонті, особливо на допомогу сина.
Звичайно, ми не відмовлялися, але в свою чергу чекали що вона додасть нам грошей на квартиру. Адже дочці, яка ще не має родини і живе з батьком в селі, Зоя Богданівна квартиру купила, сестра Романа її здає зараз.
Тому й ми справедливо чекали грошової допомоги від свекрухи – природно ж?
Але все склалося не так. Місяць тому Зоя Богданівна повернулася. А в ці вихідні вони зі свекром приїхали до нас в гості.
Привезли нам купу сільського добра з городу, мама чоловіка сказала, що їм потрібна машина нова, більше, і ремонт скоро почнуть. Що грошей у них – тільки на це, впритул.
Сказали, що чекають від нас участі і допомоги і поїхали.
Так от що я скажу, і чоловіка вже про це повідомила Я точно не поїду до них той ремонт робити і чоловіку забороню, хоч він цим і займається. Треба – наймайте людей, майстрів і вперед! Ми самі зйомці живемо, збираємо на своє.
А свекруха після 10 років італійських заробітків повернулася і приперла нам замість грошей гарбузів, картоплю і моркву з села, свекром і зовицею вирощені.
А мені це нащо? Зберігати на балконі, щоб пропало? Та я все на базарі чи в магазин за копійки купляю.
Словом, така моя позиція і я її не зміню, вважаю, що я права, хоч чоловік і каже, що я не справедлива до його батьків.
Автор – Олена М.
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.
