Я в місто поїхала аналізи здавати і так вийшло, що з незапланованим візитом до дітей потрапила. Я ж голодна була, ось і вирішила в них перекусити. – Вам не пощастило, Лариса Петрівна. Сьогодні весь день ми нічого не їмо. – Ти мені сина засушити вирішила? – Ось вони й зізналися мені про ті чуда. Я це так не залишу. Обов’язково наберу сваху, бо на сто відсотків переконана, що це справа рук її доці.

Якби мені в місто терміново не потрібно було, то я б і не знала, що син з невісткою надумали.

Я поки до них не достукалася, стоять на своєму, але я ще до свахи задзвоню, хай вона їм мізки вставить на місце.

Я ще на вихідних почувалася не дуже добре, навіть до церкви в неділю не йшла. Думала, що десь застудилася, але ні.

Я подзвони до свого сімейного, а той направив мене на аналізи в місто.

Я не дзвонила сину, бо не планувала до них заходити, але так вийшло.

Мій Ігорко з Настею вже три роки, як розписані. Весілля вони не робили – не хотіли, а ми з чоловіком сильно не наполягали, бо лишніх грошей не мали.

В нас є ще старша дочка. Катя заміжня, але на даний час з дітьми живе в Німеччині, а зять наш стоїть на захисті батьківщини.

Хочу, до речі, скористатися нагодою, і подякувати кожному захиснику, захисниці і їх батькам, за таких дітей. Дай Бог вам здоров’я і повернутися живими якнайшвидше з Перемогою.

У Ігоря і Насті дітей поки немає. Ми не питаємо з чоловіком, може поки відклали, бо час важкий.

Я до міста їхала голодна, бо аналізи здавати. Думала, туди і назад, але маршрутка поламалася, а чекати три години на інший рейс я не хотіла.

Ось я і пішла до дітей, щоб перечекати в них час, а за одно і поїсти.

Діти чогось мене не були раді бачити. Я спершу подумала, може через те, що з пустими руками, але ж я справді не планувала до них заходити.

– Настусю, що ти сьогодні моєму сину приготувала смачненьке? Може і мені порція перепаде.

– Вам не пощастило, Лариса Петрівна. Сьогодні в нас день голодування.

– Яке ще голодування?

Щоб ви розуміли, мій син, як пучка духу. Ігорко з малечку худеньким був, ну яке голодування…

– Ти його засушити вирішила?

Син попросив не втручатися, бо так вони для себе вирішили, а ще вони почали медитувати.

Я не дуже в тому розуміюся, але здоровий глузд підказує мені, що це не правильно.

– Ну медитуйте і голодуйте собі на здоров’я, раз такі дивні, а мені щось дайте перекусити, бо додому не доїду.

Невістка на хвильку заскочила на кухню, витягла жменьку заморожених пельменів і сказала самій собі зварити, бо вона не хоче провокувати смакові рецептори і нюх.

Я зварила і з’їла, але мене дивує навіть не те, що в неї в морозилці куплені пельмені, а те, що вони з Ігорком собі таке надумали з тим голодуванням.

Просто я більш ніж впевнена, що це була ідея Насті. Просто вона, не скажу що повненька, але кругленька. Мабуть хоче скинути лишнє, а щоб одній не сидіти на такому харчуванні, вирішила і мого сина підключити.

Читайте також: Як тільки не стало свекра, Галина Семенівна з ліжка майже не встає. Весь день вона в телефоні з подругами переписується. Недавно я прийшла замучена з роботи, а в холодильнику хоч шаром коти. Ну добре, для мене не хочете готувати, то приготуйте того борщу чи вареників для сина і онука. Як можна було так змінитися? Стільки років вона була ідеальною. Та я готова була їй ноги цілувати. До такого мене життя не готувало!

Я вже собі запланувала, що буду до свахи дзвонити, щоб вона розбиралася з дочкою, бо то не є норма.

Ох і вляпався мій Ігорко. Не поїхала б я на ті аналізи, так би і не дізналася про ті їх чуда.

Ось хочу і у вас запитати, чи хтось це голодування експериментував? Чи норма це? А ще ті медитації мене дивують. Чи не потрапили часом син з невісткою під вплив поганих людей?

Що скажете?

Автор – Наталя У

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!