Я в захваті, чесно кажу. Так. наступного місяця ми вже повертаємося в Україну, бо спливає пів року, як нам надали безкоштовне житло в Англії. І миз дітьми дуже раді поверненню!
Але що мене тут просто підкорило – так це житло, при чому, як бідне так і вище класом. Нам довелося пожити у різному, поділюся трохи враженнями, сподіваюся, вам будед цікаво.
Кожен школяр знає, що Лондон – столиця Великобританії, адже цьому навчають не лише на уроках географії, а й на уроках англійської мови. Однак на цьому знання зазвичай і закінчуються. А тим часом досить цікаво побачити на власні очі, як насправді живуть люди в одному з найбільших і найкрасивіших міст Європи.
Дуже багато цікавих особливостей тутешнього побуту, які дозволяють по-іншому поглянути і на наше власне життя.
Ну от скажімо двері.
Будинки в Англії практично не обладнані масивними дверима. Більше того, у більшості будинків встановлені досить тонкі двері, причому з великим отвором для пошти. Для нас така особливість виглядає дивно, адже будь-який сторонній може заглянути до твого будинку, проте британці з цього приводу не переймаються.
Вікна.
Якщо у нас вікна легко відкриваються навстіж, то в Англії все інакше. Вікна тут, особливо у старих будинках, зрушуються лише вгору та вниз. Це виправдано непривітною погодою, адже найчастіше на островах вітряно і відчиняти вікна звичним нам чином було б небезпечно.
Устарих будинках вікна одинарні, тож від холодної англійської погоди вони не рятують. При цьому законом старі вікна захищені, їх переробляти чи замінювати на склопакети не можна. Можна лише встановити ще одні вікна, але вже усередині квартири.
Здивували мене і штори. Особливість у тому, що штори та тюль в Англії майже не використовують, зате майже скрізь є жалюзі. Це здається незвичним, адже увечері можна легко побачити, що відбувається у будь-якій квартирі. Тим більше, що вікна нерідко роблять величезними – від стелі до підлоги.
Це здається нам незвичним і змушує почуватися незатишно, але згодом і до цього звикаєш. Причому перехожі справді не соромляться у ці вікна заглядати і цікавитися життям в чужих оселях!
Центрального опалення у Великій Британії просто немає, тому всі жителі обігріваються, як можуть. Найчастіше в будинках та квартирах встановлені індивідуальні газові колонки, які забезпечують власників і гарячою водою та теплом. У будь-який момент цей пристрій можна увімкнути.
Це здається досить зручним, але на практиці все складніше і в будинках, як правило, холодно. Виною тому тонкі двері і одинарні вікна. Але найголовніше – опалення дуже дороге, а тому британцям доводиться заощаджувати. І навіть місцева влада рекомендує підтримувати температуру в будинку близько 18–20 градусів.
Роздільні крани – ще одна незвична нам штука.
У старих будівлях ще збереглися окремі крани холодної та гарячої води. Виходить, що з одного крана ллється практично крижана вода, а з іншого окріп. Тому доводиться або змішувати їх у потрібних пропорціях, що дико незручно, або швидко переносити руки від одного крана до іншого – і це не жарт, а реальна звичка тутешніх жителів.
У Великій Британії поверхи починають рахувати теж не так, як у нас. Перший поверх тут називається наземним, а той, який ми звикли називати другим, називається першим. Це змушує плутатися навіть тих наших співгромадян, котрим життя в Англії вже стало звичною справою.
Та попри те, що жити в старих будівлях не дуже зручно, у британців вважається великим привілеєм проживати саме в старому будинку, якому понад 100 або навіть 200 років! Це так престижно, загадково. І навіть у нових будинках люди намагаються зберегти щось із минулих століть, чи то відреставровані меблі, чи якась сімейна реліквія. Комфорт британці не ставлять над усе.
Ось це мене і зачарувало. Хочу приїхати і вцілілу нашу квартиру облаштувати у затишному британському стилі. А цій країні дякую за прихисток і неймовірний досвід!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.