Я відправила дитину до бабусі і дідуся, а сама взялась за генеральне прибирання і прання. Як завжди, я перевірила усі кишені одягу. Знахідка в джинсах Валерія мене приголомшила. Там було два квитки в театр – використані. Зі мною Валера точно в театр не ходив. Я намагалася пригадати, що сталося тієї середи ввечері два тижні тому. Прозріння таки прийшло. Але мені від цього тільки гірше

Я не можу повірити, що він зробив це зі мною.

Є звичайні, буденні історії, які ми так часто бачимо в інтернеті чи по телевізору, і чомусь навіть в голову таке не приходить, що таке може трапитися з тобою у звичайний будній день.

Це сталося деякий час тому, коли я відправила дитину до бабусі і дідуся, а сама взялась за генеральне прибирання і прання. Як завжди, я перевірила усі кишені одягу. Знахідка в джинсах Валерія мене приголомшила. Там було два квитки в театр – використані.

Зі мною Валера точно в театр не ходив. Але з ким тоді? Я намагалася пригадати, що сталося тієї середи ввечері два тижні тому. Потім я згадала – того дня він сказав мені вдома, що йому потрібно довго затриматися на роботі, і щоб я його з вечерею не чекала. Це траплялося раніше, і в цьому не було нічого дивного для мене.

Але зараз у мене закралася підозра. Може, він так довго не затримується на роботі, може, ходить в театр і кіно з всякими дамочками, а я вдома сном праведних сплю?

Тижнями спостерігала за поведінкою свого чоловіка. І підозра, що Валерій ходить наліво, ставала все сильнішою. Він не відповідає на телефони незліченну кількість разів протягом дня, він ніколи не приходить додому раніше восьмої вечора, є ще часті понаднормові – як я могла бути такою наївною?

Валера ніби щось відчуває, тому останнім часом дуже добре до мене ставиться. Нещодавно він навіть подарував мені квіти – просто так. Коли він ніжно мене з тими квітами обійняв, я думала, що зараз заплачу.

Читайте також: Після пів року таємного щастя, Сергій подзвонив мені з нервами, що його дружина про все дізналася після того, як він за кілька днів забув видалити наші повідомлення, а дружина зазирнула в його смартфон. Він намагався “віддати” мені тим же. Ввечері Сергій все доклав моєму Ромі через соцмережі. Мені не було чого заперечувати. Довелося шукати іншу оренду. Рома мене покинув – але на той час мене це вже не дуже цікавило

Я не знаю, чого я чекаю. Я не хочу сказати, що знаю. Можливо, я сподіваюся, що одного прекрасного дня виявиться, що все-таки все це неправда. Він не хоче розлучатися, це точно. Я також ні. Тоді чому я так хвилююся?

Було б так приємно одного разу прокинутися і зрозуміти, що це був лише поганий сон. Але є ці квитки в театр. Залишила “на пам’ять”… І вони не дають мені спокою.

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua