X

Я відразу ж зрозуміла, що маму сума в 3,500 не дуже втішила. Вона явно хотіла від рідної дочки більше. І була налаштована не дуже й позитивно. Тому в найближчі вихідні ми всією сім’єю зібралися до неї. Вона так давно не бачила онуків, що навіть не знала, що має з ними говорити. Та вони своїм щебетанням порозганяли чорні хмари, що нависли над нами. Ми сиділи за стіл і почали розмову. Нелегку розмову!

Я відразу ж зрозуміла, що маму сума в 3,500 не дуже втішила. Вона явно хотіла від рідної дочки більше. І була налаштована не дуже й позитивно. Тому в найближчі вихідні ми всією сім’єю зібралися до неї. Вона так давно не бачила онуків, що навіть не знала, що має з ними говорити. Та вони своїм щебетанням порозганяли чорні хмари, що нависли над нами. Ми сиділи за стіл і почали розмову. Нелегку розмову!

Мама Миросі подала позов – бажає отримувати аліменти на утримання. Відносини з дитинства у них не клеїлися. Мирослава навела довідки та дізналася, що у матері справді складне матеріальне становище. Їй не вистачає грошей на аптеку, їжу та оплату квартири.

Дівчина спробувала зустрітися з мамою та вирішити все по-мирному. Вони сім’я, який суд? Родички давно не спілкувалися, але Мирося була готова все забути і допомогти матері у скрутній ситуації. Але мама була налаштована категорично — суд і все.

У результаті суд визначив, що донька повинна виплачувати матері на місяць 3 500 тисяч гривень.

Але ж у неї іпотека, двоє неповнолітніх дітей. Фахівці здійснили прорахунок та з’ясували, що цієї суми та пенсії буде достатньо для нормального життєзабезпечення.

Дівчина видихнула і розслабилася, адже звичайне утримання матері обійшлося б їй дорожче. І так мала багато витрат — дітей до школи збирати, ремонт, дачу добудувати… Чоловік працював на двох роботах, а Мирослава мала додатковий підробіток.
Мама була не дуже задоволена, адже розраховувала бодай на десять тисяч. Її обуренню не було меж. Вона вважала, що рішення суду несправедливе, і їй знову доведеться рахувати кожну копійку.

Мати набрала Миросю і почала говорити не дуже приємним тоном. Донька намагалася заспокоїти маму, але домовитись не вдалося. Кинувши слухавку, дівчина зрозуміла, що треба розбиратися з цим питанням, адже вони й так зайшли вже в глухий кут. Рідна мама позивається до своєї дочки!

Мирося з дітьми та чоловіком прийшла до матері в гості. Та дуже здивувалася, вона вже сто років не бачила зятя та онуків. Вони стояли, дивилися один одному в очі і не знали, що сказати. Мирося дістала з пакета торт та запропонувала попити чай. Мама не суперечила.

Чаювання проходило в повній тиші, тільки діти розповідали бабусі цікаві історії. Вона слухала їх і розчулювалася, адже так любить цих кумедних хлопчаків. Перед виходом Мирося попередила маму, що завтра вони теж зайдуть, і попросила підготувати список необхідних продуктів, медикаментів та інше. Жінка зачинила двері і розплакалася.

Чоловік наступного дня зробив усю чоловічу роботу в квартирі тещі, а донька взялася за прибирання. Діти тим часом складали всякі байки і веселили бабусю. Потім усі сіли за обідній стіл.

У будні Мирося забігала до матері вже після роботи. Мама завжди виглядала її біля вікна і посміхалася під час зустрічі. Вони дивилися старі фотографії та згадували цікаві історії з життя. Виступ. Перший клас. Перше кохання. Коли вони перестали один одного підтримувати та розуміти? Коли це все почалося? Що спричинило?

Життя у матері було нелегким, тому й виплескувало всі образи на доньку. Мирося не була винна, вона зазнавала всіх змін настрою матері і трималася з останніх сил. Жінка дуже хотіла, щоб доньці дісталася інша доля, простіша і щасливіша. А дівчина мала свої плани… Вона не пішла в десятий клас, не здобула вищу освіту, вийшла заміж рано. Мама не хотіла приймати вибір спадкоємиці, адже мріяла, щоб та стала економістом і пов’язала життя з якимсь бізнесменом.

Донька жила в гуртожитку та зв’язалася з електриком. Мама сердилась і нервувала, вона не підтримувала доньку. Треба було не заміж виходити, а кар’єру будувати! Звичайно, Мирося образилася. Потім і почалися ці судові процеси.

Мама попросила у дочки прощення і покаялася. Вона подякувала їй за те, що не збирала образу, а знайшла в собі сили зрозуміти і пробачити. Так усе стало на свої місця.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

G Natalya:
Related Post