Я вибрала Іспанію – це моя мрія: побачити Барселону, Мадрид, Валенсію. Я стільки книжок про них читала, наче дійсно ходила тими вулицями і роздивлялася чудернацьку будинки Гауді.
Звичайно, шкода, що через обставини і роботу чоловіка ми не можемо поїхати разом, але чому я маю відмовлятися від свого подарунка на свій 30-річний ювілей? Рома мені обіцяв. Я поду і сама, а з Соломійкою побуде моя мама.
Але тут втрутилася матуся Романа – їй приспичило новий холодильник. І Рома мені такий каже:
– Зрозумій, кохана, я просто мушу допомогти батькам. Тим більше, що разом ми поїхати не можемо, а саму я тебе не хочу відпускати. Я тобі подарую свято в ресторані, друзів і рідних запросимо.
Мене аж підкинуло!
Нашій родині вже сім років. Мій чоловік Роман насправді дуже добрий, уважний і дбайливий. Він балує мене дорогими подарунками і взагалі робить все, щоб я була щаслива.
Але є один момент, який мене не влаштовує і я не знаю, як з цю проблему вирішити. Справа в тому, що чоловік віддає частину своєї зарплати батькам.
Працює лише Роман, я займаюся будинком і донечкою Соломійкою. Чоловік гарно заробляє, на це я не можу поскаржитися. Не скажу, що ми маємо якісь величезні заощадження, але нам цілком вистачає на хороший рівень життя.
У зв’язку з тим, що зарплата чоловіка хороша, він вирішив, що допомагатиме своїм батькам. Вони в нього живуть за містом, обидва працюють, але фінансова ситуація звичайнісінька.
Він сказав, що допомагати їм і забезпечувати гідний рівень життя – це його синівський обов’язок. Бо саме батькам він зобов’язаний усім, що має зараз. Вони дали йому все, що тільки могли, і все своє життя присвятили йому.
Радитися зі мною з цього приводу чоловік не вважав за потрібне і вирішив все сам.
Якщо чесно, то для мене ця ситуація не цілком зрозуміла. Батьки чоловіка живуть, як і мільйони інших людей. Вони не бідують, їм цілком достатньо їхнього заробітку. Навіщо віддавати гроші, якщо їм і так вистачає, не збагну.
Але чоловік вважає, що його допомога не буде зайвою. Адже так вони зможуть дозволити собі більше, а вони на це заслуговують.
Я згодна, що можна допомагати рідним, але не варто робити це на шкоду собі та своїй родині. Але нашій родині не на користь від такого рішення чоловіка.
Справа в тому, що я хочу відсвяткувати свій день народження в Іспанії. Подорож цією країною – моя давня мрія. Зазвичай ми проводимо відпустку разом, але зараз не виходить.
Але все ж таки у своє свято я хотіла б щось незвичайне і обрала Іспанію. Інших варіантів подарунку на день народження від Романа я не розглядаю.
Але мій чоловік заявив, що за час, що залишився до святкування, ми не зможемо відкласти необхідну мені на поїздку суму і попросив перенести поїздку на час літньої відпустки, щоб я і дочку взяла.
А я не хочу цього робити, вважаю, що заслуговую на такий подарунок. Відступати я не маю наміру. І взагалі, якби чоловік не віддавав частину заробітної плати своїм батькам, то нам вистачило б грошей на поїздку.
Це гроші нашої родини, і саме ми маємо користуватися ними. А не купувати свекрам холодильники чи роботи-пилососи чи нові праски.
Я не знаю, як домовитись із чоловіком? Як переконати перестати допомагати хоча б тимчасово і дати мені згоду на поїздку? Адже вони не витрачають багато, а нам ці гроші стали б у нагоді.
Може мені варто поговорити з батьками чоловіка напряму і пояснити все? Попросити їх відмовитись від допомоги сина і таким чином залишити гроші в сім’ї? Як вплинути на чоловіка і досягти свого, підкажіть будь-ласка.
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено
