fbpx

Я вирішила, що хочу стати артисткою. Поки мама була на роботі, а бабуся займалася своїми справами, я нафарбувалася косметикою мами, пов’язала гарний шовковий шарф. Потім приготувала собі сцену з диванних подушок, прикрасила кімнату і навіть вигадала свій перший у житті вірш про маму. Я уявляла, що вона прийде, а тут я вся така гарна, розповім вірш, мама розплачеться від щастя

Завжди чула, що мама – це святе, і її треба любити. Я люблю свою матір, але не можу забути те, що було у моєму дитинстві.

Коли мені було шість років, я вирішила, що хочу стати артисткою. Поки мама була на роботі, а бабуся займалася своїми справами, я нафарбувалася косметикою мами, пов’язала гарний шовковий шарф. Потім приготувала собі сцену з диванних подушок, прикрасила кімнату і навіть вигадала свій перший у житті вірш про маму. Я уявляла, що вона прийде, а тут я вся така гарна, розповім вірш, мама розплачеться від щастя та гордості за свою дочку і плескатиме в долоні.

Вона багато працювала. Я пам’ятаю, як сумувала і постійно чекала на неї. Я сподівалася, що мій виступ і вірш зворушать її, і ми весь вечір розмовлятимемо, гратимемося й обійматимемося.

А коли мама прийшла, то побачила безлад і мене, вимазану її косметикою. Вона навіть не дала мені розповісти вірш. Піввечора я слухала, яка я бездарна, чому їй дісталася така недолуга дочка. Яка з мене артистка, мене навіть у двірники не візьмуть. Другу половину вечора я проплакала, але вона цього не бачила, бо пішла «знімати напругу» до подружки-сусідки.

Досі той сум живе всередині мене. Весь час я підсвідомо намагаюся довести мамі, що я не така, як вона вважає, що можу досягти успіху. Саме тому я стала юристом – для мами це найшанованіша та найприбутковіша професія, але робота мені не подобається. Артисткою, звичайно ж, я не хочу бути, а ось із дітьми займаюся із задоволенням. Люблю малювати, робити різні вироби руками. Вчитися на педагога навіть не думала, мама засуджувала «бідняків вчителів».

Ми ніколи не згадуємо того випадку з мого дитинства, але я відчуваю, що мама пам’ятає цей епізод «виховання». Не знаю, кається чи ні, але розуміє, що той випадок мені досі завдає болю. У нас із нею немає довірчих стосунків, задушевних розмов. Вона живе сама, я купила собі квартиру, мама зрозуміла, що я не хочу бути з нею разом і не наполягала.

Мені дуже шкода, що ми з мамою чужі одна одній жінки. Рада, якщо у когось по-іншому.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page