Я вже двадцять років працюю нянечкою в одному з садочків нашого міста. Різні були історії, але ця мені, чомусь, найбільше запам’яталася. Вже було далеко за перше вересня. Діти звикли один до одного, до вихователів. І ось нам повідомляють, що в групу повинна поступити ще одна дитинка. В перші дні ми нічого дивного не запідозрили, але ось в подальші напруга у всіх зростала.
У нашу групу прийшла дівчинка. Мама вирішила познайомитися з вихователями, з групою, заглянула в спальню. З посмішкою задавала питання, нічого дивного: скільки дітей, чи не холодно в групі взимку, в загальному, звичайні побутові дрібниці.
Проблеми почалися через пару днів, коли з’ясувалося, що спальня не розрахована на кількість дітей і спати дівчинці доведеться в групі:
– Подушка незручна, ми принесемо свою! (Не можна, може, і білизну постільну тоді свою принесете? Три комплекти, і наматрацник не забудьте, краще два)
– Як це сніданок до 9?! Я працюю з 10, мені незручно приводити дитину! Коли приведу, тоді і погодуйте! (Режим дня в саду придумали неосвічені люди, печерні, напевно…)
Як це ви не лікуєте дітей?! У мене рекомендації від лікаря, нам треба приймати препарати. (Приймайте ваші препарати дома, під наглядом лікаря, здорові діти в препаратах не потребують.
Які ще платні заняття, ми нічого відвідувати не будемо! (Ніхто і не змушує, все за бажанням)
Ви говорили, що все за бажанням, а за канцтовари збираєте, я буду скаржитися, в саду все видають! (На місяць нам видали туалетного паперу три рулони, не найкращої якості, дві пляшки миючого, три пакети для чищення, два шматки господарського мила і три – дитячого (брусочки порізали ножем навпіл).
Для занять не видали нічого, можна, звичайно малювати кольоровою мильною піною. Якщо фарб не знайдемо, підфарбовані вареним буряком, якраз сьогодні від обіду залишиться.
Ніякі канцтовари ми купувати не будемо, ви зобов’язані надати нам безкоштовно (Ну не звірі ми, не звірі, надамо, що знайдемо!)
Чому у моєї дитини брудні штани? Впала, а де ви були? (Була поруч, не встигла підбігти і підкласти під коліна дівчинки поліетиленовий пакетик, або що там потрібно підкладати для чистоти ваших штанів?)
А якщо серйозно, втомилася від постійних нападок і причіпок. Думаю, що в попередньому саду всі дружно видихнули, коли мама забрала документи.
“Златочко, а ви в наш сад перейшли, бо переїхали в інший район?
“Ні, мама просто грошики платити не хотіла!”
Ось і вся історія.
Фото ілюстративне – pixabay
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
