Я як дізналася, що той, ніби як зять, перетягнув мою сусідку Марту і її дочку в своє “коло”, ледь зі стільця не впала. Це ж як таке може бути, вони ж хрещені в нашій церкві? В мене ще було бажання Марті очі відкрити на того Марка в перші дні знайомства з Анною, але думаю, чого буду пхатися в чужу сім’ю. Тепер про це дуже шкодую. Можна ж було їх від цього вберегти. А тепер, хто його знає, чим все закінчиться.
Такої сусідки я ще за все свої життя не бачила, а живу я вже не перший десяток років.
Ми з чоловіком Петром та наші діти Ольга та Іван ми побожні люди, ходимо до церкви, все як годиться. Вся наша родина гарно виховані люди, які ходять до церкви не лише на свята, а й в неділю, чим я дуже пишаюся.
Одна частина нашого села ходить в одну церкву, а друга в іншу. З тим проблем в нас, дякувати Богу, немає.
Звісно ж, не всі мої односельці є сильно вірюючі люди. Але я ніколи не чула історії, що хтось прийняв іслам або якусь іншу віру.
Наскільки односельці вірять в Бога, і як часто ходять до церкви це вже інша справа.
Саме тому я хочу розказати вам історію своєї сусідки.
Марта живе поруч, сама виховує доньку Анну, ніколи ця сім’я не була дуже побожна, але на Великдень і на Різдво точно були в храмі.
Марта була заклопотана дуже, тож я її не виню, що вона не ходить на вечірні серед тижня, бо сусідка має багато працювати, щоб самостійно прогодувати Анну. Але не розумію, чому не можна хоч час від часу появлятися в церкві?
Останнім часом бачила Анну в товаристві якогось хлопчини. Явно той хлопець не з нашого села, з довгим волоссям, худорлявий, одягнений у все широке.
Чесно кажучи, більше той парубок на безхатька схожий, ніж на гідну партію для будь-якої дівчини.
Потім я вже довідалася в Марти, що хлопця звати Марк. Дивне ім’я, але це не найцікавіше, що я про нього дізналася. Виявилося, той Марк “бабтист”. І це викликало в мене великий подив. Правду кажучи, я навіть думала, що було б добре переконати його до нас перейти.
Я хотіла сусідку застерегти від зв’язку з тим Марком, але мене ніхто не слухав.
Минуло трохи часу, і я дізналася цікаву інформацію.
Я дізналася, що майбутній зять моєї сусідки “повернув” Аню, а згодом і саму Марту до свого “кола”. Перетягнув колишніх наших християн в щось своє. Для мене це просто немислимо.
Я вважаю, що яку батьки нам дали віру така і має бути все життя. І може вони і більше вірні ніж ми своєму віросповіданню, я все одно вважаю, що переходити з віри на віру не правильно.
А що думаєте ви? Чи добре, коли двоє в парі мають різні віри? І що тоді робити?
Автор – “АанГа”
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
