У мене було таке життя, в якому я мало бачила, але можу сказати, що живу й го гідно й правильно. Маємо з чоловіком двох дітей, дочка в Польщі живе, а син і невістка в Чернівцях, син зараз боронить Україну. У нас троє онуків – син у дочки і хлопчик і дівчинка в невістки ї Юрка.
Невістка й син мають свій бізнес, у них два магазини, зараз ними керую Юля, бо сина мобілізували. Служить зараз, слава Богу, на більш менш спокійному напрямку, але все одно дуже переживаємо й молимося.
У невістки є помічниця по дому й няня. Мені цього не зрозуміти, бо я все життя з усім справлялася сама, та ще й працювала на двох роботах, коли у чоловіка кілька років були проблеми зі спиною і він не міг повноцінно працювати й годувати родину. Але складні часи минули, чоловік одужав і потім я взагалі стала домогосподаркою.
Займалася будинком і дітками, готувала для родини всіляку домашню смакоту, доглядала сад і город. В оселі в мене завжди було чисто, а чоловіка завжди чекала свіжоприготована вечеря. ну так я вихована – не собі, книгам чи серіалам час присвячувати, а тим, кого любиш – родині.
Наш син, коли виріс, виїхав з нашого маленького райцентра в обласне місто – у Вінницю. там зустрів юлю, побралися вони і стали жити в її квартирі. невістка міська у нас і житло їй від бабусі дісталася. Народилося двоє діток і у них. і все б було добре, якби не вторгнення.
Минулого тижня мій чоловік затіяв з сусідом ремонт у нас в кухня, тому я й поїхала на кілька днів у Вінницю, тим паче, що й синочка на три дні додому відпустили – оце так радість була, ви навіть не уявляєте!
Але радість моя випарувалася в мить, я як побачила, що син мій ранком встав перший, пішов на кухню і потім поніс у спальню невістці каву з канапками з червоною ікрою – так у мені скипіло все! Він прийшов з таких місць – це вона має біля нього бігати й пилинки здмухувати! А то цяця яка!
Розмова з ним і Юлькою не дала результатів – Юрко сказав, що Юля багато працює, на ній будинок і діти, що він її кохає і має право балувати, як хоче.
Тому я і подзвонила свасі – пояснити дорослій людині, що її дочка зовсім знахабніла і веде себе геть не правильно. Юрко на три дня прийшов, а вона з ним дітей залишила – і до косметолога!
Але такого я ще не чула на свою адресу. Сваха сказала, що я нічого в житті не розумію, а зять у неї – золотий. Я дуже засмучена поїхала додому, не такої долі я бажала сину й не такої дружини, яка тільки себе й любить.
Автор – Олена М.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
Недавні записи
- Я не хочу старіти сама! Ніколи не думала, що перестану радіти своїм дням народженням! Але зараз мій 70-річний ювілей, який я зустріну 10 грудня, мене не радує. Я почуваюся зовсім самотньою при живому синові, а все через те, що я не порозумілася з невісткою, не стала їсти ту її дієтичну нісенітницю. Та зараз би я вже згідна. У будинку немає ні м’яса, ні курки. Тільки риба, яйця та сир, іноді навіть не справжній. Принесла їм цукерки ще на минуле Різдво: карамель, желе, нуга, вафлі, шоколад. Так невістка їх викинула
- Майже рік нема мого захисника, а зі мною і сином живе мама чоловіка. Я сама її покликала минулої зими, щоб їй не було так самотньо і сумно. Я думала, разом нам буде легше. Але я більше так не можу, дуже хочу знову відселити свекруху, та Віра Василівна в свою квартиру переселенців пустила. Вона щовечора співає Макарчику ту саму колискову і називає його Микитою, готує щодня тільки те, що любив малим і вже дорослим Микита. На стіл, коли ми сідаємо їсти, ставить для Микити тарілку і кладе прибори
- На вихідних в невістки був день народження. Я купила гарну подарункову торбинку, поклала туди шкарпетки, шампунь і цукерків до повної, трюфеля, ті, які невістка полюбляє. Прийшовши до дітей, я привітала їх гарними побажаннями і вручила подаруночок. Та від відповіді невістки я ледь не почервоніла. “Тут, лише торбинка красива, а вміст, так собі”. За столом я себе почувала незручно, довго не сиділа, сказала, що звикла швидко лягати спати. А сьогодні, як плівку перемотую в голові ці слова
- Нас з сестрою ростила й виховувала тітка Ліда, мамина сестра. І ось тітки не стало. Ми сиділи якраз за поминальним столом, коли я зважилася розпочати цю розмову, обличчя моєї сестри вмить змінилося. Але я маю подбати про свою дитину і забезпечити її, як сестра не розуміє! Нині ми не спілкуємося. І так, я її розумію
- Моїй свекрусі всього 55 років, жінка в соку! Так ні ж, ломиться жити до нас, як свекра не стало, хоче аби я перед нею на задніх лапках скакала, подай-принеси. Вона втомилася, їй важко – втратила чоловіка, таке в країні коїться. Свою квартиру переселенцям хоче в оренду віддати і з нами грішми ділитися, чоловік в захваті від ідеї мами. Зарано ще вінки купувати, а вона зібралася! Краще би заміж ще вийшла. Готувати вона так і не навчилася, хіба що кілька дуже вже буденних страв страв: макарони, смажена картопля і яєчня, не більше. До прибирання ставиться за принципом «головне, щоб не як у свинарнику». От нащо це мені в моїй квартирі? Він хоче взяти кредит у банку та поміняти мою квартиру з доплатою на трикімнатну