Справа в тому, що колишня дружина Ярослава Марина не хоче, щоб їхня дитина спілкувалася зі мною, тому чоловік попросив мене йти з дому, коли він приїжджає із сином. Зазвичай він його забирає на вихідні, отже, мені на два дні треба кудись подітися.
Мені тридцять чотири роки, з Ярославом у мене перший шлюб, діток поки що немає. Маю квартиру, за яку я два роки тому повністю розплатилася. Половину грошей на неї мені дали свого часу батьки, а решту я виплачувала самостійно. Рік тому я вийшла заміж.
Ярославу тридцять шість років. Він до мене вже був одружений, є син, Максиму вісім років. Батько Ярослав хороший. Розлучився з Мариною він три роки тому, але сину часто телефонує, переписується, їздить з ним у відпустку і бере на вихідні. Просто зразково-показовий батько.
Живемо ми у моїй квартирі. Вона двокімнатна, тож місця всім вистачало. Я нормально сприймала, що чоловік забирає сина у вихідні. Хлопчик добре вихований, клопоту мені не завдає, та й займається ним виключно Ярослав. Я максимум, що роблю, так це готую їжу для дитини. Точніше, я просто готую на всіх, мені не складно.
Із сином чоловіка у мене нормальні стосунки. У друзі до нього я не прагну, увагу чоловіка з дитини на себе не перетягую. Поки вони граються у приставку, я можу полежати у нашій кімнаті, подивитися фільм чи почитати книгу.
Якщо Максим сам підходив і починав розмову, я його підтримувала, цікавилася його справами. Але траплялося таке рідко, зазвичай він весь час проводив з батьком. Іноді ми могли разом сходити в кіно, на якусь виставу або на прогулянку.
Отже, донедавна всіх все влаштовувало. Але недавно Марина з чогось вирішила, що її син не повинен зі мною спілкуватися і навіть бачитися. Не знаю, чим раптом це обумовлено, але таке її рішення.
Про це я дізналася від Ярослава, який раптом став якимсь задумливим і похмурим. Коли я з’ясувала причину, то трохи розгубилася. З чого раптом така немилість? Чоловік сказав, що розбереться, але, зважаючи на те, що три тижні його син не з’являвся у нас на вихідних, у нього це не вийшло.
Ось тоді і надійшла ця пропозиція, що підкуповує своєю новизною.
Я якраз готувала вечерю, коли до кімнати зайшов чоловік Ярослав.
– Кохана, ти не могла б кудись йти з квартири, коли я з сином зустрічаюся, а то колишня Макса більше не пустить, Марина щойно подзвонила оце, – попросив мене чоловік, опустивши очі.
Досить незвичайне прохання, як на мене. Дуже цікаві запити! Син приїжджатиме щотижня на вихідні, а я мушу з п’ятниці по неділю десь вештатися? Це при тому, що живемо ми взагалі в моїй квартирі.
– І як ти собі це уявляєш? Мені на вулиці цей час жити, щоб твоя колишня не хвилювалася?
– Чому на вулиці? Ти можеш до батьків з’їздити, у них переночувати.
Прикольно вигадав. Ну раз, ну два я з’їжджу до батьків. А потім розпочнуться запитання. І що мені відповідати, що Ярослав з колишньою ось так придумали, і тепер мені не можна бути поруч із її сином?
Я, звичайно, відмовилася кудись зриватися через примхи матері його дитини. Якщо хоче, то нехай зустрічається із сином на нейтральній території.
– Але тоді виходить, що він не зможе залишатися на ніч. А Макс уже звик, що я забираю його у вихідні!
– А я звикла ночувати і жити у власній квартирі, а не бігати містом і шукати, де переночувати. Питання закрите – якщо твоя колишня не хоче, щоб я була присутня при ваших із сином зустрічах, то шукай для цих зустрічей інше місце.
Ярослав на мене набундючився через те, що я не хочу увійти в його становище. Похмурий вже тиждень, але мене цим не проймеш. І взагалі, це я маю бути незадоволеною, що мене з моєї ж квартири хочуть поросити, нехай і тимчасово.
Вихідні наближаються. Дуже цікаво, як Ярослав вирішуватиме ситуацію.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
