Може в мене розум вже не такий, як в молодих, і я чогось не розумію. Але мене ця історія сильно обурила. Я останні гроші з хати віддала, а вона на курорт чкурнула.
Я вже два роки на пенсії. Живу з чоловіком в селі. Маємо невеличку господарку і трохи поля, бо як без того в селі. Корівчину вже років п’ять, як ми продали, бо молодь допомагати не хоче, а нам з дідом сил і здоров’я не хватало.
Є в мене і молодша на шість років сестра.
Вона ще працює, хоча здоров’я також кепське, але мусить до тої пенсії дотягнути, що поробиш.
Живемо ми в одному селі. Я з чоловіком побудувала свою хату, а Ольга живе, як би в невістках, але батьків вже давно на цьому світі немає.
В мене з чоловіком двоє дітей і Ольга двох має.
Син її, молодший, мій племінник – три роки тому одружився.
Синок в них з Яриною народився, але відразу ж лікарі сказали, що до місяця часу треба зробити оперативне втручання на сердечко.
Звісно, ми всією родиною молилися за здоров’ячко Дмитрика, так вони його назвали і навіть в лікарні похрестили, бо ніхто не знав, чого чекати.
Але, дякувати Богу, все добре, але втручання таки було і дуже серйозне.
Моя сестра звернулася до всієї родини, щоб допомогти дітям фінансово. Я ж розуміла і розумію, що все це дуже дорого.
Я мала наскладено дома майже п’ятдесят тисяч на пам’ятники мамі і татові, але майже все прийшлося віддати, бо потрібно було рятувати дитину.
Знаю не з чуток, що всі родичі скинулися і не тільки, сусіди підключилися. З миром по нитці, як то кажуть, назбирали ми, хоча сума була навіть більша, ніж я очікувала.
Знаю, що і сваха моєї сестри допомагала. Але це зрозуміло, Дмитрик її онук.
На даний час невістка Ольги з немовлям вже дома. Дмитрик хоч і кволенький, але вже йде на поправку. Я його не бачила, але так мені розказувала сестра.
Сваху Ольги я бачила і знаю. Вона пані міська. З чоловіком розлучилася, але має вже років з п’ять іншого, для життя, чи любові, як каже моя Ольга.
І ось недавно я зайшла у фейсбук. Діти мені віддали свій старий телефон. Я довго впиралася, бо пальці дерев’яні, боялася, щось не те наклацати, але діти вручили, навчили, то мусила навчитися.
Але тепер, якщо чесно, не уявляю свого життя без телефону. Тут і рецепти є і новини переглянути можна і фото рідні “вподобати”.
Власне у цьому фейсбуці я і побачила сваху Ольги на курорті в Туреччині.
То я для Дмитрика останнє віддала, тепер не знати, чи зможу на ті пам’ятники наскладати, а вона для рідного онука певне вділила з двадцять тисяч, не більше.
Ну а як би ви відреагували на такі світлини? Це дорогий курорт, там кругом басейни, риба на столах різна. Вона все повикладала. Мали на що люди дивитися. Про “убьори” я взагалі мовчу, кожного разу щось нове одягала. А купальників я щось чотири нарахувала.
І взагалі, тепер питається, для чого було ті гроші збирати, якщо сваха Ольги забезпечена і могла сама все оплатити.
Як не крути, а то не гарно вийшло. Я б так не вчинила. Краще б я за нею не стежила і не бачила б того чуда…
Автор – Наталя У
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Передрук заборонено!