fbpx
життєві історії
Я з маленького грецького села на Донеччині, де ми з родиною щасливо собі жили. Але всі ці події загнали нас до родичів на Кіпр. раніш ми там відпочивали, а тепер пожили 6 місяців. І повернулися в Україну, орендували житло у Луцьку. І на Кіпр не хочеться повертатися

Я з маленького грецького села на Донеччині, де ми з родиною щасливо собі жили. Але всі ці події загнали нас до родичів на Кіпр. раніш ми там відпочивали, а тепер пожили 6 місяців. І повернулися в Україну, орендували житло у Луцьку. І на Кіпр не хочеться повертатися.

Поясню, чому.

На Кіпр ми потрапили у березні. Я, чоловік  і наші четверо дітей. нас поселили у курортному місті під назвою Лімасол – це ідеальний варіант для сімейного спокійного відпочинку. Алде не для постійного життя. Тут багато красивих піщаних пляжів, та й є на що подивитися у місті та його околицях, це правда.

Нас поселили родичі в невеликуому будиночку, він нам сподобався.

Водичка аж у липні стала нормальною для купання, хіба що вранці була трохи прохолодна. На пляжах є всі вигоди, а шезлонги пропонують за доступною ціною. У Лімасолі є багато хороших кафе та ресторанів. Нам сподобалися сімейні ресторани, де працюють всією родиною. Тутешній сервіс приємно вражає: низькі ціни і дуже смачна кухня. звісно, якщо ви  маєте на розваги гроші. А ми майжке не мали.

Ми з чоловіком пішли працювати у сферу послуг, де зарплати досить малі. Нам ніколи було насолоджуватися прогулянками і вечірнім морським бризом. Звичайно, ми знайшли момент прогулятися історичною частиною Лімасола, поїхати в центр, зайти в місцеві магазини. До речі, обов’язково, якщо потрапите на Кіпр, раджу відвідати пекарні – солодощі тут просто смакота і досить дешеві.

Також раджу поїхати подивитись бухту Афродіти – можна доплисти до каменю та отримати, за місцевою легендою, вічну молодість. Правдива легенда чи ні, результат буде видно через кілька десятків років. Можна відвідати Кікський монастир, де знаходиться одна з трьох унікальних чудотворних ікон Богородиці. Це місце дуже популярне серед християн, до того ж у монастирі росте найдавніше оливкове дерево на землі.

Сам Кіпр ділиться на турецьку та грецьку частину, які розділені кордоном. У турецькій частині так само, як і в іншому Кіпрі, виняток – інша валюта і релігія. Замість монастирів тут розташовані мечеті, а на вулицях можна зустріти більше турків, аніж європейців.

З цікавих місць у турецькій частині – Абатство Беллапаїс. Вціліло тут далеко на все, але щось захоплююче є в цьому історичному місці.

Майже всі і все на Кіпрі обіцяє більше, ніж може запропонувати. Можливо, місцеві якось по-іншому бачать свою країну: більшість культурних місць – це руїни, в яких щось уціліло. Наприклад, під час однієї поїздки нам обіцяли показати корабель, але коли ми прийшли до музею, то побачили лише його дно. Також і з рештою місць – добиратися складно через спеку, і не завжди здається, що воно того варте.

І ми перестали поступово цікавитися місевими колоритами.

Начебто все на Кіпрі є: пляжі, море, смачна їжа і цікаві місця. Роботу знайшли. Але мені важко сказати, що тут добре жити. Все добре і все рівно, але немає своєї родзинки. Можливо, Кіпр сподобається тим, хто вперше приїхав на море до іншої країни. А так острів не вразив нас чимось особливим і унікальним, море як море – тепло і добре.

А з роботою зовсі туго для емігрантів.

Як я сказала, ми повернулися. Звичайно, дорога додому в своє село закрита, поки там немає України. Ми орендували житло в Луцьку, влаштувалися на роботу. Тут пішли в садочок і школу наші діти. Життя продовжується.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.