Я з села, з дитинства привчена працювати на землі і тому вмовила чоловіка купити дачу. Для мене це справжня віддушина – обожнюю копатися на грядках, вирощувати своїми руками фрукти, овочі та зелень, а потім консервувати соління.
Само собою, і чоловіка залучаю до городніх робіт, і цим постійно викликаю невдоволення свекрухи Марти Миколаївни. Не для того вона, бачте, ростила свого ненаглядного синочка, щоб він «як на плантації» копався в землі.
Я ранішез мамою Данила не сперечалася, вважала, що міським людям нас, сільських жителів, не зрозуміти. А недавно дізналася, що батьки чоловіка самі родом з глухого села у Волинській області, та про це чомусь весь час старанно замовчували. А корчать з себе таких рафінованих жителів мегаполісу!
Навіть не згадаю, скільки разів Марта Миколаївна мені робила зауваження, що і одягаюся я, як колгоспниця, і інтер’єр в квартирі у нас, як в селі, а ось у них вдома все по-модному – голі стіни, вбудовані шафи-купе.
А мені так не подобається – люблю, щоб на поличках стояли вазочки, статуетки, світлини, які, на мій погляд, надають оселі теплу душевність і затишок.
Свекруха критикує мене за сільське походження, а сама така ж! Але сперечатися з нею марно, та я і не намагаюся – слава Богу, живемо окремо! Але навіть у досить нечастих зустрічах мама Данила все одно намагається мене вколоти, ось я і не стрималася недавно.
Підібрала зручний момент і згадала прислів’я про те, що людину з колгоспу можна витягнути, а навпаки – навряд чи вийде.
Марта Миколаївна запитала: «Це ти про себе?».
А я у відповідь: «Та не тільки про себе, і про вас теж!».
Бачили б ви це обличчя – я думала, її шляк схопить. Мама чоловіка зрозуміла, що я все знаю, і відтоді селючкою мене більше не називає.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
