Зрозуміла, що гроші правлять світом! Чим людина їх більше має, тим захланнішою стає!
У мене є двоюрідна сестра Іра, живемо в одному під’їзді. Наше дитинство минало разом, бо їздили у село до бабусі. Є що згадати! Ми були не розлий вода, одна про одну все знали, як підросли – ділились таємницями і зберігали їх.
Товаришували з хлопцями. Пам’ятаю, нам обидвом сподобався один хлопець Іван.
Іра тоді сказала до мене: “Віро, я сьогодні гуляти не піду, бо погано почуваюся. Іди без мене на дискотеку!”
“Шкода, – кажу їй, – одужуй!”
Сама того вечора пішла на дискотеку, сподіваючись на зустріч з Іваном.
Яким великим було моє розчарування того вечора, бо на дискотеці побачила їх разом: Ірину та Івана.
Не хотіла навіть підходити до них і розмовляти! Як Ірина так могла зробити, вона знала про мою симпатію до того хлопця.
З тих юнацьких років пролетіло багато років. У Ірини своя сім’я, у мене – своя.
Ми спілкуємося, не хочу згадувати старих образ – ми ж сестри як-не-як, але не можу їй довіритись, як колись. Хоч бачу, що Ірина досі хоче знати все про мене. Хоче мені довести, що краща!
Сталась у нас така історія, яка навчила мене на все життя.
Моя сестра має мережу магазинів і непоганий дохід! НІ! Ні в якому разі я не рахую її грошей, і зовсім не заздрю.
Просто хочу зрозуміти, чому вона так змінилась. Колись Ірина, як тільки розпочинала свій бізнес – була такою простою, ніколи зверхньо не говорила, а тепер дуже змінилась!
Ми ходили разом в секонд, купляли гарні речі. Що ж тепер вона мені каже: “Віро, цей запах, а речі які страшні. Щоб я ще там купляла щось – ніколи!”
У Ірини інше життя настало: салони красоти, щотижня масажі і басейни, перукарні і т.д… Стала справжньою бізнес-леді!
Влітку я розпочала ремонт у кімнаті, майстер прийшов, сказав, що маю купити. Пішла до Ірини в магазин будівельних товарів, щоб їй зробити виручку.
Та був один нюанс: грошей (дві тисячі) не мала з собою, бо не встигла зняти з карточки, а карткою не можна було розрахуватись.
Тому попросила: “Ірино, чи можна тобі гроші поверну ввечері, донька взяла мою карточку, почекаєш?” Ірина погодилась.
Вона того вечора поїхала на фітнес, а я вже вночі не йшла до неї, бо була втомлена після того ремонту.
Зранку дочка моя мала віднести гроші до магазину, але поїхала на навчання. В обід сиджу на роботі і бачу дзвінок від Ірини. Що ж так терміново?
“Як ти могла, Віро, до мене привезли товар, не мала чим розрахуватись, через тебе мусила позичати гроші!” Вона так озлоблено говорила зі мною, ніби я місяцями не віддавала їй грошей, переховувалась…
Знала, що покупці у магазині так часто боргують, я не одна була у тому “чорному списку”. Гроші я віддала одразу, коли приїхала з робити. Невже моя сума так вплинула?
Після такого випадку я взагалі нічого не хочу купляти в Ірини! Зрозуміла, що, не дай Боже, якби щось до чогось і буде якась скрутна ситуація, я не маю до кого звернутись по допомогу.
Мені прикро, що наші відносини із сестрою обірвались на темі “ГРОШЕЙ”.
Чи можна щось змінити? Я не знаю…
Автор – Наталя У.
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua