Я забрала Софійку з садочку і ми не поспішаючи пішли додому. Невістку я вже вивчила, як своїх п’ять пальців. Любить вона зробити собі “розгрузку” в ті дні, коли чоловік їде у відрядження. Так було і цього разу: ліжко не застелене, іграшки розкидані, килим брудний. Та найбільше здивування на мене чекало в кухні. – Я Івану кілька разів нагадувала, щоб каструлю помив, він не послухав.
Цього дня я забула вдома гаманець. Замість того, щоби наготувати чогось смачного дітям, присіла їм на хвіст.
Мій син Іван часто їздить у відрядження, тому я сиджу з онукою, коли невістка не може відпроситися з роботи. Її батьки живуть в селі, приїжджають рідко. Мирося нікого тут не знає, тож я їй і за маму, і за подружку.
Мирослава зателефонувала, що її терміново викликали на роботу, тому мені довелося хапати ключі та бігти за онукою до саду. Через поспіх я й забула гаманець у коридорі.
Дорогою з садка внучка скаржилася, що голодна, оскільки їсти в садку не дуже полюбляє. Тільки переступивши поріг квартири, я одразу вирушила на кухню.
Коли син приїжджає з відрядження, Мирося робить із себе ідеальну господиню.
А коли Івана немає – робить “розгрузочні” дні. Це правильно, жінці також треба відпочивати. Вона ж не робить з квартири сміттєзвалище, просто може собі дозволити посуд з вечора не помити або ліжко не застелити.
Мирослава дуже занепокоїлася, коли я вперше застала її легкий “хаос”. Я лише розсміялася у відповідь і попросила її не морочитися.
Головне, що вони люблять одне одного, і в них все добре, а хто коли і як прибирає — мені все одно. Але зараз не про це.
Коли я зайшла на кухню, побачила на плиті каструлю від борщу там залишилося зовсім на дні. Хотіла налити в тарілку, але внучка сказала:
– Це татова каструля!
– Цікаво…
Я знайшла в холодильнику щось інше та нагодувала онучку. Коли Мирослава повернулася додому, розповіла мені історію татової каструлі:
– Коли Іван був дома, не захотів мити каструлю — спеціально на дні залишив. Сказала помити вранці – забув. Наступного дня забув. Так і поїхав у відрядження, а я вирішила принципово не мити. Тепер на нього чекаємо не тільки ми з донькою, але ще й каструля.
Не миє, так не миє мені яка до цього справа. Будуть запахи на всю квартиру — їхні проблеми. Я попила з невісткою чаю і поїхала додому.
Повернувся Іван за тиждень і взявся за свою каструлю. Мирослава винесла її на балкон, обмотала кількома пакетами, щоб не було запаху, але сама такі не помила. Молодець вона таки, не кожна жінка може так провчити свого чоловіка.
А що ви скажете з цього приводу?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
