Я заміжня уперше, а для мого чоловіка Леоніда це вже третій шлюб. У нас є спільний синочок Данилко, але  Льоня також має дітей від двох минулих шлюбів. І ось мене єдине дуже бентежить у наших стосунках: чоловік постійно приховує свій прибуток, зарплату. Ось недавно, на приклад, я випадково дізналася, що у нього зарплата не 15 000, як він говорив, а у тричі більша – 45 тисяч гривень. Ну хіба це нормально?

Хотіли ми давно купити більш простору квартиру, але чоловік казав, що не вистачає грошей. Тоді я продала дачу, що дісталася мені у спадок від дідуся, і завдяки цьому  ми і купили велику квартиру, трикімнатну.

Оскільки у Льоні майже дорослі діти від минулих шлюбів, я попросила квартиру оформити на мене, бо ж переживала, що нашій дитині не вся вона перейде вона у спадок через його дітей, адже квартира виходить спільно нажите у шлюбі майно.

Льоня не хотів нічого оформляти на мене, незважаючи на те, що я вклала величезні гроші від продажу дачі під Києвом біля лісу. У результаті сказав, що оформить свою частку на Данила і ніяк інакше. Мені нічого не залишалося, як оформити все так, як він сказав, тобто квартира половина на мене, половина – на дитину. Продати до повноліття сина у разі чого квартиру неможливо, Данилко наш ще малий, ку другий клас пішов, а діти Леоніда вже дорослі, 28, 25 та 29 років. Усіх їх Леонід зміг забезпечити.

До слова, я не розлучниця, на момент нашого знайомства Льоня був вільний.

І от через рік після купівлі квартири я дізналася, що у чоловіка дуже хороша зарплата, багато проектів, окрім основної роботи, було у той час, коли ми купували житло.

Виходить, весь час Леонід приховував доходи, постійно занижуючи їх, а коли я заговорила про те, щоб відкласти якісь гроші на майбутнє Данилка, йому на навчання тощо, Льоня заявив, що він хоче, аби усі його кошти пішли на всіх дітей у рівних частинах. І взагалі він вважає, що треба піднімати його дітей, бо вони зможуть допомогти нашій дитині у майбутньому. Якось я в цьому дуже сумніваюся, бо ми з ними майже не спілкуємося, з Данилком вони не близькі.

Я зробила для себе такі висновки, що чоловік вважає мене чомусь абсолютно чужою, побоюється, що мені щось може перепасти і дістатись від нього. Чому таке ставлення до мене? Я нічого йому не робила поганого, навпаки, вірила і продала своє майно, яке було до шлюбу, щоб нашій родині було добре. Як таке може бути?

Тепер навіть не знаю, чи та людина Леонід, з якою мені хочеться бути завжди.

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com