fbpx
життєві історії
Я знала, що свекрусі було наплювати на мене і мою дочку, але такого ставлення я терпіти не збиралася. Я виставила її за двері. Та не пускала поки чоловік не прийшов з роботи. Терпіти не можу цю лицемірку!

Ми з чоловіком Василем живемо не розлий вода. У нас прекрасна дочка. Єдине, що мене не влаштовує в нашій родині, це вічне жебpацтво свекрухи. Я з нею намагаюся не контактувати, та й вона не проявляє до мене жодної уваги. Навіть не вітаємося один з одною. За матеріалами

То тисячу їй дай, то дві, а коли зовсім знахабніє, все 5 просить. Все розумію, що рідна мати, потрібно допомагати, але іноді вона переходить всі межі.

В один день Марічка, дочка моя, захвoрiла. Грошей на лiки у мене не було, зарплата повинна була прийти тільки через тиждень.

– «Милий, у тебе є тисяча гривень? Марічка зaхвоpіла, на лiки треба »

– «Люба, є, звичайно, я її відклав, щоб мамі дати, але, думаю, вона переживе, і так минулого тижня їй 3 тисячі віддали»

Отримавши від Сергія 1000 гривень, я відразу ж пішла в аптеку і купила все, що прописав лікар.

На роботу мені довелося не йти, так як я не могла залишити дочку вдома одну. Стала доглядати за нею. Увечері, коли чоловік вже був дома, в гості заявилося свекруха, за черговою порцією грошей.

– «Мама, вибач, але я віддав останню тисячу дружині, щоб вона купила медикаментів для дочки, у неї температура 38.2 тримається весь день, не спадає. Так що грошей у мене зараз немає »

Свекруха зрозуміла, що нічого не отримає й поспішно пішла, залишившись незадоволеною. А я взагалі не розумію, з якого дива ми зобов’язані їй регулярно платити гроші, якщо їй вони без крайньої потреби? Адже вона їх просто так витрачає, на себе!

Через дві доби Марічка пішла на поправку, її здоров’я помітно поліпшувалося. Я все ще не виходила на роботу, не хотіла залишати дочку вдома, поки вона повністю не одужає. В цей день в гості заявилася свекруха, чоловік ще не прийшов з роботи.

– «Анна Дмитрівна, добрий день, але Василя ще немає дома, рано ви сьогодні прийшли»

– «Я і не до нього, а до тебе. Він тобі тисячу давав позавчора на лiки, а повинен був мені віддати. Знайшла гроші? Коли повернеш? » – наїхала на мене свекруха.

Я втратила дар мови на кілька секунд від такого хамcтва, і дивилася на неї з подивом.

– «Що мовчиш, язика проковтнула? Гроші де, які ти мені винна, питаю? »

Читайте також:– А ВАМ-ТО НАВІЩО? – ЩИРО ЗНИЗАЛИ ПЛЕЧИМА БАТЬКИ, КОЛИ ЛІЗИН ЧОЛОВІК ВСТАВИВ ЩОСЬ ПРО ТЕ, ЩО ЇМ ТАКІ ПОДАРУНКИ СВОГО ЧАСУ НА ВЕСІЛЛЯ НЕ ДАРУВАЛИ. – ВИ, ОН, НА СТОЛИЦЮ ЗАМАХНУЛИСЯ! ТАМ КВАРТИРИ НЕ ПО НАШИХ ГРОШАХ! ТАМ – САМІ СОБІ КУПУЙТЕ! І НЕ ЗАЗДРІТЬ. ВОНИ – МОЛОДА СІМ’Я, ДИТИНКУ ПЛАНУЮТЬ. У ВАС-ТО ВСЕ ОДНО НІ КОШЕНЯТИ, НІ ЦУЦЕНЯТИ

– «Нічого я вам не винна, і Василь нічого не винен! Він з жалості тільки допомагав, хоча в допомозі ви явно не потребуєте »

– «Ти від теми не відходь! Вислизнути від відповіді не вийде »

– «Він дав мені тисячу на лiки для дочки, вона захвoріла, тільки сьогодні на поправку пішла. Навіть якби були гроші то я б … » – свекруха перервала мене, не давши договорити.

– «Та плювати мені на твою доньку, коли тисячу гривень повернеш?»

Я знала, що свекрусі було наплювати на мене і мою дочку, але такого ставлення я терпіти не збиралася. Я виставила її за двері. Та не пускала поки чоловік не прийшов з роботи.

Почалися “розборки”, свекруха, звичайно ж, стала м’якою і ніжною, мене стала очорняти, яка я погана і все в цьому роді. При мені ж, говорила про мене. Терпіти не можу цю лицемірку!

Благо чоловік у мене адекватна і розумна людина, не повірив своїй матері. Та образилася на мене ще сильніше. Тепер кожен раз, коли вона приходить до свого сина, вона може мене образити, що мені не подобається. Що робити, не знаю, потрібна допомога.

Фото ілюстративне,з відкритих джерел