Я знала що так буде, у нас в Італії всі про це говорили. Так от, я була влітку ще, і щоб родичі не потерпали взимку, я купила генератор для світла і знову поїхала на заробітки.
Але ж я не думала і не гадала навіть у сні, до чого це може привести!
Звуть мене Галина і останні 10 років я живу та працюю в Італії. Скільки пам’ятаю себе, я завжди була авантюристкою. І коли подруга запропонувала пригоду, я відразу погодилася. Хто ж знав, що це переросте на справжню серйозну роботу на довгі роки?
Скажу чесно, що мені подобається в Італії більше, ніж удома. Але про своїх на Чернігівщині я не забувала ні на хвилину. Удома залишився чоловік. Завдяки мені йому вдалося збудувати приватний будинок за містом. А мій син із невісткою з моєї подачі купили квартиру. Про всіх пам’ятаю!
Влітку, коли стало ясно, що зима в україні буде важка, я вирішила купити їм генератор для світла. У новинах говорили, що найімовірніше з електрикою будуть проблеми.
Генератор – штука серйозна. Використовувати його можна лише у приватному будинку. Влітку, коли я цей генератор і купила, коли приїздила на кілька тижнів, ми обговорювали варіант, що сина з невісткою доведеться забрати до батька. Він був не проти, бо всі ці роки мешкав сам. Самотньо йому, розумію.
І ось тепер, коли в Києві немає світла й тепла, син нарешті зважився на тимчасовий переїзд до батька. На машині їхати недалеко в принципі, з Інтернетом він якось теж все залагодив. Словом, працювати можна віддалено. І це головне.
Коли діти переїхали до мого чоловіка до заміського будинку, вони не одразу сказали мені, що сталося. Тільки через 2 тижні я дізналася, що разом із ними там тепер живе моє сваха, мати невістки! Мене про це ніхто не запитав, звичайно. А навіщо, правда?
Всі ж думають, що я не буду проти. Все ж таки не чужі люди одне одному! Тільки я так не вважаю. Взаємини з мамою невістки Олесі у мене не склалися з самого весілля. Аж надто ми з нею різні за духом і характерами, вона дні безперервно проводить у салоні краси. А я звикла працювати заради сім’ї.
Тож не дивно, що в Тетяни вдома темрява. Вона банально не може потурбуватися про себе. А чоловіка поруч немає! Тепер ви знаєте, чому я переживаю? Треба віддати свасі належне: за собою вона доглядати вміє. І готує також непогано. А я знаю, як мій чоловік любить поїсти смачно.
Я не хочу, щоб ця панночка жила поряд з моєю ріднею! Вона казала, що кілька днів приїхала. Мовляв, лише погостювати. Але потім виявилося, що вдома постійно немає світла і холодно. А тут рай на Землі: і світло, і газ, і вода. Добре влаштувалася!
Найцікавіше, що мою рідню повністю влаштовує компанія Тетяни. Вона їм готує тричі на день свіжу їжу, вдома прибирає. Чоловік взагалі у захваті, бо раніше все це йому доводилося робити самому. А що мені думати?
Звісно, я ревную! Не хотілося б повернутися на батьківщину та дізнатися, що в моєму будинку облаштувалася чужа жінка. Я людина прямолінійна. Сказала про всі свої побоювання чоловікові. Та Льоня лише посміявся у відповідь. Каже, мовляв, якщо я так переживаю, то настав час мені вже додому повертатися.
Але як я повернусь? Поки я тут, у моєї сім’ї бодай якась фінансова подушка і стабільність є. Адже чоловік копійки отримує на своїй роботі! Говорив мені купувати 10 генераторів, щоб він зараз їх дорожче продав. Але я про це тоді не думала.
Ох, хотіла б я подивитися, якої він заспіває, якщо я справді повернуся. Ми всі разом сидітимемо біля пустого корита і лапку смоктати всю зиму. Оце так перспектива! І що ж робити?
Я вже подумала поставити ультиматум: або Тетяни немає в моїй оселі, або немає від мене ніяких грошей, буду все на себе тут витрачати!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.