Я вирішила зробити своєму хлопцеві Степанові особливий подарунок до Дня Святого Миколая. Але замість очікуваної радості, наші стосунки раптово затьмарилися.

– Оксано, які плани на Миколая? – запитала мене подруга Наталка, коли ми йшли до торгового центру.

Думаю подарувати Степанові щось особливе, – відповіла я з усмішкою. – Хочу, щоб це було символічне і нагадувало йому про нас.

– І що ти обрала? – зацікавлено перепитала вона.

– Годинник, – трохи несміливо зізналася я. – Це символ часу, який ми проводимо разом. Мені здається, це дуже романтично.

Наталка задумливо подивилася на мене. – А ти впевнена, що він правильно це зрозуміє? Годинник іноді асоціюється з обмеженням чи контролем.

Її слова змусили мене замислитися, але я швидко відкинула сумніви. – Ні, Степан знає, як я до нього ставлюся. Він зрозуміє мій намір.

Настав день святкування. Я з хвилюванням готувала вечерю, намагаючись створити особливу атмосферу. На столі стояла маленька ялинка, вбрана гірляндами, і біля неї – ретельно запакований подарунок. Коли Степан зайшов до квартири, я зустріла його з усмішкою і вручила подарунок.

Він відкрив коробку і дістав годинник. На обличчі з’явився слабкий усміх, але замість радості я відчула якусь напругу.

– Гарний, – сказав він після короткої паузи. – Але чому годинник?

– Це символ, – почала я пояснювати. – Символ часу, який ми проводимо разом, і того, що я хочу, щоб ми продовжували це робити.

Степан мовчав, дивлячись на подарунок. – Я ціную це, але… ти впевнена, що це просто символ?

Його питання збентежило мене. Я не очікувала такого розвитку подій. Усе, що я хотіла, – це зробити щось приємне, але його реакція була неоднозначною. Відчувалося, що він щось не договорює.

Наступні кілька днів між нами панувала якась напруженість. Одного вечора, коли я була у нього вдома, випадково почула розмову з його другом Михайлом.

– Ну і як тобі подарунок? – запитав Михайло.

– Годинник… Це дивно. Оксана ніби хоче сказати щось більше, ніж просто “я тебе люблю”. Я відчуваю, що вона хоче більше… контролю чи стабільності, – зітхнув Степан.

Ці слова вразили мене. Як він міг подумати, що я хочу його контролювати? Адже мої наміри були щирими.

Пізніше того ж вечора я вирішила поговорити з ним напряму. – Степане, ти маєш хвилинку? – запитала я, намагаючись приховати своє хвилювання.

– Звісно, – відповів він, сідаючи поруч.

– Я відчуваю, що тебе щось турбує. Це через годинник? – почала я.

Він глибоко зітхнув. – Оксано, ти чудова, і я ціную, що ти хотіла зробити мені приємне. Але я боюся, що ми хочемо різного від стосунків. Ти прагнеш стабільності, а я… я поки не готовий до цього.

Ці слова прозвучали як грім серед ясного неба. Я завжди думала, що ми на одній хвилі, але зараз зрозуміла, що наші пріоритети різні. Я мріяла про майбутнє разом – спільний дім, сім’ю, затишок. А Степан, виявляється, бачив наше життя інакше.

– Що ти маєш на увазі? – запитала я, відчуваючи, як стискається серце.

– Я ціную свободу, – відповів він. – Мені потрібен простір, щоб бути собою. А годинник… Він змусив мене замислитися, чи не намагаєшся ти зробити мене частиною плану, до якого я поки не готовий.

– Але це просто подарунок, – ледь стримуючи сльози, сказала я. – Я ніколи не хотіла тебе обмежувати. Я просто хочу, щоб ми були разом і будували наше спільне майбутнє.

Степан замовк, ніби зважуючи свої думки. – Можливо, ти права, – сказав він нарешті. – Але я боюся, що не зможу дати тобі того, чого ти прагнеш.

Я зрозуміла, що нам потрібно прийняти непросте рішення. Кожен з нас мав свої потреби і мрії, які не завжди збігалися. У той вечір ми вирішили дати одне одному трохи часу і простору, щоб зрозуміти, чи зможемо ми примирити наші бажання.

Час покаже, чи зможемо ми знайти спільний шлях, чи наші дороги розійдуться. Але одне я зрозуміла точно: важливо слухати і розуміти одне одного, адже без цього жодні подарунки чи символи не зможуть утримати стосунки.

А як ви вважаєте, чи варто боротися за стосунки, якщо партнери мають різні цілі? Чи, можливо, краще відпустити і дати одне одному шанс знайти своє справжнє щастя?

Текст підготовлено на основі реальної історії спеціально для ibilingua. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!