fbpx

Як і всі одинокі жінки, мріє про судженого і кохання: відео, як 41-річна Надія Савченко, яка зараз захищає Україну у складі ЗСУ, на Івана Купала кинула у річку свій вінок

Як і всі одинокі жінки, мріє про судженого і кохання: 41-річна Надія Савченко на Івана Купала кинула у річку свій вінок.

Колишній народний депутат України, а зараз військовослужбовець Надія Савченко, яка зараз захищає Україну у складі ЗСУ, 7 липня розмістила на своїх сторінках у Facebook і TikTok ролик, в якому вона відображена під час святкування Івана Купали.

41-річна Савченко спершу позує у кадрі на березі річки у військовій формі та з вінком на голові, а потім заходить у воду, щоб за традицією кинути вінок.

@savchenkonadiyaІвана Купала♬ KUPALA – alyona alyona & Jerry Heil & ela.

Надія Савченко у минулому – військовослужбовець Збройних сил України. У червні 2014 року її захопили бойовики “ЛНР” та передали Росії, де її визнали винною і засудили до 22 років позбавлення волі. Свою провину льотчиця не визнала. У травні 2016 року Савченко повернулася до України – її обміняли на двох російських військових. У 2015 році Савченко удостоєно звання Героя України.

Надія Савченко депутат Верховної Ради VIII скликання. На парламентських виборах 2019 року вона обиралася одномандатним округом №51 у селищі Зайцеве Донецької області. За неї проголосували вісім осіб і вона посіла восьме місце. Після поразки на виборах Савченко спалила агітаційні матеріали. “Я більше нікому нічого не винна, і це прекрасне почуття”, – заявила вона.

У 2018 році Савченко було заарештовано СБУ за підозрою в організації держперевороту. За рішенням суду 16 квітня 2019 року її звільнено з-під варти. У травні 2021 року Савченко розповідала, що заробляє на життя гаптуванням. Наприкінці того ж року вона зізналася, що не перебуває у стосунках.

Після повномасштабного вторгнення РФ до України Савченко заявила, що повернулася на фронт. Вона не розголошує, у складі яких військ ЗСУ захищає Україну.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел.

You cannot copy content of this page