Як тільки чоловік відмовився приймати гостей у нашому будинку, на моєму телефоні появився надпис “мама Андрія”. Я знала, що свекруха буде звинувачувати у всьому мене, тому підготувалася до “серйозної” розмови. – Я знала, що нічого доброго ти мого синочка не навчиш! Ми так довго “будували” цю традицію, а ти одним махом все зіпсувала.
У мого чоловіка в сім’ї існувала традиція збиратися на свята всією родиною.
Традиція хороша, я не проти підтримки родинних зв’язків. Але тільки мене зовсім не влаштовує те, що урочистості відбуваються виключно в нашому домі. Справа в тому, що тільки у нас є будинок, а у всіх інших квартири. Ось родичі, користуючись цим приводом, буквально сіли на шию. Причому я не просто готую на 15 людей, вони навіть не вважають за потрібне привезти продукти або скинутися грошима.
Наступного разу, коли всі заявили про нову зустріч, я просто залишила чоловіка готувати на всю компанію, а сама поїхала до батьків. Андрій відчув на собі як це не просто, коли всі відпочивають, а тобі доводиться виконувати роль “принеси-подай”.
Причому і подяки ніякої немає, все сприймається, як належне. І наступного разу, коли свекруха сказала, що у вихідні зустрічаємо у нас, Андрій мене підтримав. Він пояснив своїй мамі, що треба робити це якось по черзі. Нехай тепер вони вирішують, хто приймає родичів наступний, наша черга вже пройшла. Наступного ранку мені зателефонувала свекруха і почала говорити, що я зламала таку гарну сімейну традицію.
Та я не проти зустрічей, як мені це пояснити, тільки все має бути справедливо. Не можна все звалювати на одні плечі. Ось тільки свекруха мене не хоче чути. Я не хочу сперечатися, але відчуваю, що якщо поступлюсь, то все повернеться на ті ж рейки. Ось і доводиться виявляти строгість, якщо люди самі не розуміють. Добре, що чоловік на моїй стороні. Підтримка Андрія мене надихає.
А як ви вважаєте, права героїня історії чи потрібно зберігати таку гарну сімейну традицію?
Фото ілюстративне
