Як тільки Катерина почула, що з Володею сталося, миттю взяла академвідпустку, і в рідне місто чкурнула. – Чого приїхала, – не піднімаючи погляд сказав Володя, – не заслужив я, щоб ти все заради мене кидала. – Після візиту лікаря, Катя зрозуміла: в цьому маленькому містечку її коханому не допоможуть. Треба шукати інші можливості. І знайшла. Вона ж не Ярина, яка побоялась труднощів, і при першій же можливості втекла з лікарні, і більше там не появилася!
***
Прямо на випускному, після одинадцятого класу. Так і сказав: “Не підходимо один одному, прощай”. І тут же до “королеви” класу, біловолосої Ярини переметнувся, покликав на мотоциклі кататися.
Ось такий виявився Володька зрадник.
Катерина, звичайно, плакала. Рідні хором умовляли не робити проблеми з нісенітниці:
“Ну не з трьома ж дітьми і після багатьох років шлюбу він тебе кинув? Подумаєш, рік прозустрічалися”.
Після цього Катя завила ще гірше, і дітей, і заміж за Володю хотілося…
А потім зібралася, і в Київ перебралася. До університету поступила, підробляла вечорами в кафе. Закрутило життя, відвернуло в іншу сторону…
А років через три, через спільних знайомих дізналася, в дерево врізався її… так тепер вже не її – Володя. Прямо на мотоциклі.
У лікарні лежить, не ходить… І Ярина білява його негайно кинула, і друзі-товариші відвернулися.
Тільки мати невпинно біля ліжка сина сидить.
І що ви думаєте? Зірвалася Катерина, в університеті академічну відпустку взяла – і до улюбленого зрадника рвонула.
Перший час гнав він її з палати, соромно було хлопцеві, що в такому вигляді перед колишньою, та й як кинув, згадувати соромно. А гірше за все, що зрозумів, якою людиною Ярина виявилася…
А Катя не йшла. Кожен день, як на роботу, то поїсти принесе, то до медсестри підійде, санітарочкам допоможе з Володимиром впоратися. Золота дівка.
А тут почула, що на ноги може Володю операція поставити, яку тільки в Києві фахівці проводять. А у матері Володі грошей ні копійки…
Зірвалося дівчисько в столицю, всі кабінети оббігала, вибила квоту якусь безкоштовну, доставку Володі до Києва організувала.
І через пів року ми побачили, як впевнено на свої ногах Володя ходить. З одного боку мати підтримує, з іншого Катя для підстраховки йде.
Надійний тил. З такими рідними і близькими нічого не страшно. Розуміє це Володя, скоса на Катерину погляди кидає, повернути все хоче. А запропонувати не вирішується. Соромно…
… А ще через рік вже вп’ятьох по парку ходять: мати, Володя, Катя, так двійня в колясці.
Зважився-таки Володя, зробив пропозицію. А Катерина взяла й погодилася. І тепер у них нова радість – підростають синок з донькою, двійнята.
А університет Катерина так і не закінчила.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
