Є люди, для яких ми ніколи не можемо бути достатньо хорошими. Такий випадок у моєї свекрухи.
Це стосується всього, що я роблю.
Я познайомилася зі своїм чоловіком п’ять років тому, це було кохання з першого погляду.
Вже на першому побаченні ми відчули, що Бог створив нас одне для одного. У нас були спільні інтереси, ми обоє захоплювалися одним і тим же.
Мене дивувало у цій історії лише одне, що Вадим відтягував моє знайомство зі своєю мамою. Пізніше я зрозуміла чому.
Мені наш спільний знайомий розповідав, що всіх попередніх подруг Вадима, його мати проганяла від нього. Вона їх так “дзьобала”, що ті не мали іншого виході, ніж бігти від цієї сімейки.
Напевно тому мій коханий вперто віддаляв цей момент. Я прийняла ситуацію, а що тут поробиш.
Незабаром Вадим переїхав до мене, в мою маленьку квартиру. У нього постійно дзвонив телефон, мама весь час шукала його, щоб поговорити з ним про те, де він, з ким він, і що робить.
Та через пів року момент знайомства таки настав.
Як тільки ми привіталися і сіли за стіл, вона мило склала руки на колінах, усміхнулася, і попросила мене не соромитися, а накладати собі і Вадиму салати і картоплю з котлетами і їсти.
І ось коли наші роти були зайняті, вона почала бідкатися і оглядати Вадима з різних сторін.
– Ти в мене ніколи не був таким худим! Аллочко, а ну признавайся, чим ти його годуєш? Я надіюсь, не хімією? Ти Вадиму нагадуй час від часу, щоб до матері навідувався, а то відійду у вічність, а він навіть попрощатися не встигне.
Я намагалася відповісти доброзичливо – було важко.
Через рік Вадим попросив моєї руки. Я погодилася, а в найближчі вихідні ми пішли з радісною звісткою до Оксани Петрівни.
Його мама влаштувала видовищне шоу: вона знепритомніла і трясла руками. Все дуже схоже, тільки в легшій формі, відбувалося і на весіллі.
Відтоді вона робила усе можливе, щоб зруйнувати наш шлюб. Вона вигадує всілякі речі, найдивніші з яких ті, ніби я, мабуть, наставляю роги своєму чоловікові.
Добре що ми живемо далеко одна від одної, інакше не знаю, чи довго б наш шлюб протримався.
Головне, що ми з Вадимом кохаємо одне одного, а все інше – байка!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Я за хатою дрова складала і чую, каже Наталя до моїх дітей. – Ви не їжте полуничку, а зривайте і давайте моїм дітям. Ви вже великі, вам так не потрібно. Ми як поїдемо, то все вам дістанеться. – Я не стрималася і відповіла Наталі, як годиться. Поїхали вони того ж дня, дуже на мене ображені. Я погана, не дала їм полунички ” безкоштовної” поїсти
- Я чекала що ввечері, коли Яна прийде, то мене похвалить, я таки мах роботи зробила. Але була тишина, тільки онучка зацінила мою роботу, обнявши мене і поцілувавши. І ось через тиждень дивлюсь, знов все чорне. Я знов помила. Але невістці мабуть так зручно. Як на мене це дивно. Вона працює в чистоті, в аптеці. Завжди охайна з легким макіяжем, а про взуття взагалі не думає. Мені було б неприємно, а їй хоч би хни
- Після дня народження я почала питати у внука, чи хватило йому всіх подарованих грошей на смартфон. А потім кажу: тато ж тобі п’ять тисяч дав. А він такий здивований каже: які п’ять тисяч? В конверті лише тисячу гривень лежало. До того ж конверт був підписаний, і ніякої помилки бути не може. Я в тих нервах викликала сина до себе. Не хотіла це по телефону виясняти
- Коли не стало дочки, я почала судитися зі своїм зятем. Я думала, що зроблю йому послугу, взявши на виховання свого єдиного онука. Дмитрик був дуже схожий на Лілю, і це давало мені сили продовжувати жити. Позов я програла. Зараз Дмитрику п’ятнадцять. Батько відвіз його далеко від мене. Мабуть, я на таке ставлення заслужила. Я б все віддала, лиш би повернути час назад
- Моя свекруха виховує свого онука від першого шлюбу Ореста. Я його друга дружина. Колишня невістка після розлучення переїхала жити в Канаду. Мій чоловік виплачує на сина аліменти, але свекрусі цього виявилося мало. – Богданчик і полуничку хоче і черешеньку. – Я ж не стрималася, і натякнула, щоб до рідної мами звернулася по допомогу. І тут відкрилася таємниця, про яку я і не здогадувалася