Як тільки ми зустрічаємось з сім’єю сестри, на дачі у батьків, так мене не покидає думка, як за такого “чоловіка” можна було вийти заміж. Де тільки були очі Олесі? На дачі завжди робота є, і ми, як тільки приїжджаємо, хапаємось хто за що. Зате зять, наш “рідненький”, приїхав на вихідних, вмостився в зручному кріслі перед ноутбуком, і скорчив розумне обличчя. – Все що треба, я для сім’ї куплю!
***
Хочу поділитися з вами такою історією. Два дні ми з чоловіком провели на дачі моєї мами.
Звичайно, не відпочивали, ми робили заготовки на зиму, готували будинок на зимовий сезон і привезли добрива для землі.
У нас хороша лазня. Чоловік затопив і всю цю справу ми добре відсвяткували. Крім мами і нас з чоловіком була моя сестра з чоловіком і її діти (дочка з зятем).
Так ось хочу розповісти конкретно про зятька своєї сестрички.
Такого “чуда”, вибачте, ще пошукати треба. Приїхав і сів у свій ноутбук. Ніякої допомоги. Потрібно було лопатою добриво перетягати – роботи на годину.
Так він таке обличчя інтелігентне скорчив… Як наминати наші продукти, так за обидві щоки, а як допомогти нам самим близьким, так він не такий.
В баню то перший побіг. На тлі всього цього у них розгорілася невеличка суперечка (у сестри, її дочки і зятя). Якось прикро навіть стало, що чоловік і не хоче допомагати.
Я б з таким не змогла жити, та й не знаю як сестра моя живе. Точніше знаю, що він удома палець об палець не вдарить. Зі столу тарілку в посудомийку не поставить, про інше мовчу.
Є такий тип жінок-вибирають собі чоловіків-дітей. На мій погляд такі відносини призводять в будь-якому випадку в один кінець і не самий райдужний…
Не може жінка все на собі тягнути. Просто не може. Весь час хочу познайомити свою Олесю з Русланом, це син моєї співробітниці – роботящий, розумний, симпатичний.
Поки дітей нема, може одумається…
Поділіться своїм досвідом. Допомагають ваші чоловіки вам по дому, чи це все суто жіноча робота?
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
