Як тільки не стало свекра, Галина Семенівна з ліжка майже не встає. Весь день вона в телефоні з подругами переписується. Недавно я прийшла замучена з роботи, а в холодильнику хоч шаром коти. Ну добре, для мене не хочете готувати, то приготуйте того борщу чи вареників для сина і онука. Як можна було так змінитися? Стільки років вона була ідеальною. Та я готова була їй ноги цілувати. До такого мене життя не готувало!
Коли постало питання, хто куди піде після одруження, сумнівів не було. За все життя я так і не поладнала з мамою. Не хочу сильно про неї згадувати. Єдине, що скажу, я була рада, коли випала можливість вперше з’їхати з батьківського дому.
Це сталося, коли я переїхала в коледж. Тоді я і познайомилися з Андрієм. Так сталося, що наші коледжі були поруч. Буквально в одному дворі.
Спочатку все почалося з того, що ми ходили гуляти компаніями. Коли я його побачила то подумала, що ми точно не знайдемо спільної мови. Але Андрій, схоже, думав інакше.
Хлопець проявляв симпатію. Все просувалося доволі повільно. Перше з Андрієм я зустрічалася тільки в компанії. Та пізніше ми все частіше почали проводити час на одинці.
Якось так сталося і все-таки я закохалася.
Після закінчення коледжу ми зіграли весілля. Зразу ж вирішили переїхати до Андрія. Хоч в нього було не так багато місця, але все одно свій простір і яка не яка, кімната.
Галина Семенівна була дуже мила і охайна. Свекруха завжди мала наготувати багато їжі, особливо на неділю. Петро Миколайович в плані порядку був перфекціоністом. Завжди все мало бути на своїх місцях. Те правило моя свекруха за всі роки спільного життя добре вивчила.
Тож в тому плані в них не було непорозумінь. Галина Семенівна була дуже доброю хазяйкою. Мені навіть іноді ставало її шкода, через те що приходиться так з тим прибиранням заморочуватися.
Звісно, я допомагала. Намагалася якнайбільше зробити після роботи, але іноді свекруха все поробила ще до мого приходу.
Довгий час все було чудово.
Я теж вже звикла до порядків в цій сім’ї. З Андрієм все було теж добре. Чоловік був дуже турботливий і люблячий. Результатом того став наш синок Антон.
Галина Семенівна дуже зраділа. Такої турботи я навіть від рідної мами не мала. А ось Петро Миколайович був не таким веселим від новини. Потім я вже зрозуміла чому.
Свекра дуже нервував безлад і постійні плачі, які створював малий. Але на мій захист став і чоловік, і свекруха, тому Петру Миколайовичу прийшлося відступити.
Коли ж сину виповнилося три роки стало легше. Я пішла на роботу. Галина Семенівна дуже мені допомагала з сином.
Зранку відводила в садок, а ввечері, коли я приходила з малим, завжди було, щось смачненьке.
Свекруха любила готувати і в неї це дуже добре виходило. Напевно і не дивно, що на таких смаколиках я навіть трохи погладшала.
Не встигла оком і змигнути, як Антон пішов вже у школу.
Осінь, перший клас, потім ми вирішили на вихідні чкурнути на пару днів в гори. Було чудово.
А коли приїхали то дізналися сумну новину Петро Миколайович сильно занедужав. Нещодавно він відправився на небеса.
Ця подія змінила всіх.
Андрію було важко. Але найважче було моїй свекрусі. Вона сильно плакала. Прибирання відійшло на задній план.
Галина Семенівна втратила до всього зацікавлення. Жінка почала лежати, або ж пів для в телефоні з подругами розмовляти. Я намагалася ставитися з розумінням.
Час минав, видно, що свекрусі стало легше. Та Галина Семенівна навіть не думала повертатися в попереднє русло. Виявилося, що жінка ніколи не любила прибирання чи готування, а робила це навіть більше заради чоловіка.
З того моменту стало набагато важче.
А ось недавно я прийшла з роботи, а свекруха взагалі за день нічого не зробила. Навіть пюре не зварила, якщо не мені, так нехай своєму сину або внуку. З цього і почалася суперечка.
Я все розумію, але я з самого ранку на роботі і до вечора, а свекруха тільки те і робить, що на телефоні з подругами. Ось-ось і моє терпіння закінчиться.
Як такою можна бути? Ну що б ви тут зробили? Невже я багато прошу?
Автор – “АанГа”
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
