Як тільки за Надією Петрівною закрилися двері, я стала телефонувати чоловіку. Василь по телефону не хотів “ритись” у цій ситуації. – Поговоримо дома! – Я з нетерпінням чекала на свого судженого. Все виявилось не так, як я уявляла, слава Богу!
Приїхала до мене нещодавно у гості свекруха. Вона подивилася на нашу вітальню і сказала:
– Вам потрібно терміново робити ремонт у вітальні! Але спочатку ви повинні зробити ремонт у моїй квартирі!
– Надія Петрівна, всі питання щодо ремонту — це до вашого сина. Він це все вирішуватиме!
– Ну, ти ж розумієш, Юля, що чоловік це голова, а дружина це шия. Мій син буде дивитись у той бік, в який ти йому скажеш дивитись. Тож давай ми з тобою так домовимось. Ти вмовляєш Василя зробити ремонт у моїй квартирі, а я за це не приїжджатиму до вас цілий рік і дзвонити буду вам рідко. Ти погоджуєшся?
Я знаю, що моя свекруха – жінка дуже жадібна і ремонт у її квартирі обійдеться нам дуже дорого. А за ці гроші я цілком можу пережити візити своєї свекрухи: вона ж живе далеко і приїжджає до нас дуже рідко.
Зазвичай у гості до своєї мами їздить мій чоловік. До того ж, мені не сподобалося, що свекруха намагається торгуватися своїм сином.
– Вибачте, але такі питання вам потрібно обговорювати лише із Василем. Він у нас грошима розпоряджається! – сказала я свекрусі.
Я сказала їй правду. Спершу я намагалася займатися фінансами нашої сім’ї. Але з’ясувалося, що я зовсім не вмію економити та розпоряджатися грошима. Я робила дуже багато необдуманих і непотрібних покупок, і у нас постійно не вистачало грошей. Ось після цього нашим сімейним бюджетом став завідувати Василь. І в нього якимось чином виходило відкладати половину нашої зарплати, а на половину, що залишилася, ми дуже навіть добре жили.
– Ти мені не розповідай казки! Мені Василь казав, що в нього взагалі немає грошей! Виявляється, ти забрала у нього картку і даєш йому гроші лише на бензин та “подиміти”! – сказала мені свекруха.
Я дуже здивувалась її словам. Адже це було не так. А якщо зважити на той факт, що мій чоловік ще півтора роки тому кинув “диміти”, то слова свекрухи взагалі звучали дуже дивно. Але переконувати Надію Петрівну я не стала. Якщо мій чоловік так сказав, то він мав на це якісь важливі причини. Тому я сказала свекрусі:
– Добре, я спробую поговорити із Василем!
– Ось і чудово! Я тут сирник спекла і привезла. Давай чайку поп’ємо! – радісно заявила мені свекруха.
– Давайте поп’ємо чайку! — погодилась я.
А потім свекруха поїхала. Коли чоловік повернувся з роботи, я запитала його:
– Любий, а що це за історія про те, що я забрала у тебе картку і видаю тобі гроші лише на найнеобхідніше?
Василь помовчав, а потім сказав:
– Ти розумієш, на мою маму йде дуже багато грошей. Коли я їду до неї в гості, вона постійно телефонує мені і диктує список того, що їй потрібно купити. Якщо ми з нею іноді ходимо в магазин, то я змушений купувати все за свої гроші, тому що вона ніколи з собою не бере гаманець. От і я був змушений сказати мамі неправду. Я знаю, що це некрасиво. Але якби я знав, що мама дійсно потребує грошей, я б їй обов’язково допоміг.
Але ж це не так. У моєї мами гарна зарплатня. А нам треба з тобою і ремонт у квартирі робити, і нову автівку купувати. Та й про дитину вже давно час думати! Адже це все так дорого.
– Тобто ти вирішив звалити все на мене? – засміялася я.
– Та мама взагалі думає, що ти в мене погана. А тобі яка різниця? — у відповідь засміявся чоловік.
Я посміхнулася і сказала:
– Так, з твоєю логікою не посперечаєшся…
Все ж таки кмітливий у мене чоловік. Все в сім’ю!
Фото ілюстративне
