fbpx
життєві історії
– Як ти не розумієш? Твій батько привів жінку в нашу квартиру! Чому я маю жити по одним дахом з його мадамою? – Мамо, а нічого, що ти перша його зрадила? Ще й мене в це втягнула? – Якби він мене любив, то пробачив би. А так – він перекреслив 24 роки нашого шлюбу! Мама хоче жити з нами в квартирі мого чоловіка. Ось твій чоловік тебе простить, якщо ти його зрадиш? Ти краще зараз перевір, а не на третьому десятку спільного життя! – заявила мама. Рома прекрасно чув слова моєї матері, хмикнув і зайшов на кухню

Мама хоче жити з нами в квартирі мого чоловіка. А ось сама історія.

– Як ти не розумієш? Твій батько привів жінку в нашу квартиру! Чому я маю жити по одним дахом з його мадамою?

– Мамо, а нічого, що ти перша його зрадила? Ще й мене в це втягнула? – я з докором подивилася на маму.

– Якби він мене любив, то пробачив би. А так – він перекреслив 24 роки нашого шлюбу! Ось твій чоловік тебе простить, якщо ти його зрадиш? Ти краще зараз перевір, а не на третьому десятку спільного життя! – заявила мама.

Рома прекрасно чув слова моєї матері, хмикнув і зайшов на кухню.

– Ольго Василівно, і чому після Ваших заяв я маю дати Вам притулок в своїй оселі?

– Я не з тобою розмовляю. І взагалі, моя дочка тут теж живе, тож вона – повноправна співвласниця квартири. І вона мене не вижене! Якщо тебе не влаштує моя компанія, можеш зібратися і піти, – посміхнулася мама.

Я зітхнула.

– Мамо, я тут ніхто. Я тут навіть не прописана! Як ти можеш гнати Рому з його ж квартири?

– Але це і твій дім теж! – обурилася мама.

– Сонечко, проводе свою маму, будь ласкава, – сказав чоловік.

– І ти його послухаєш? Виженеш рідну матір за примхою свого недочоловічка? – здивувалася мама.

– Так, мамо. Проведу за двері. Якщо ти переїдеш до нас, ти не даси нам спокійно жити. А мені нервувати не можна – ти скоро бабусею станеш!

– Що? Ти зібралася народжувати від цього? – мама махнула рукою в бік Романа. – Скільки місяців? Може, ще не пізно передумати? Він тебе потім виставить на вулицю з дитиною. І куди ти підеш?

– Звичайно виставлю, якщо моя дружина буде слухати мудрі поради своєї мами, – розсміявся чоловік.

– Що ж, дочко. Ти свій вибір зробила. Я йду. Май на увазі – у всіх своїх проблемах ти будеш винна сама! І потім, коли ти з дитиною на руках будеш ревіти, ти згадаєш мої слова, але буде вже пізно! Твій батько, після 24 років шлюбу, завів іншу! Думаєш, твій чоловік кращий?

– Мамо, дозволь нагадати – тебе ніхто не змушував зраджувати тата. Отже ти сама винна.

Мама розридалася:

– Ось так… Я в неї душу вклала, а тепер – сама винна! Один мене на іншу проміняв, дочці взагалі на матір байдуже – їй мужик важливіше. Ще б ладно, мужик би нормальний, а тут – непорозуміння якесь. Ні шкіри, ні пики, ні грошей.

– Ольго Василівно, йдіть вже, – втомлено зітхнув Роман.

– Та як ти смієш! Я – мати твоєї дружини! Мені нікуди йти, нікуди! – завила мама ще голосніше. – І взагалі, дочко. Давай твого чоловіка виженемо, а я тобі з дитиною допомагати буду? Самі виростимо, га?

Чоловік взяв мою маму під ручку і повів в передпокій, примовляючи:

– Дякую що вшанували своєю присутністю мій будинок, але постарайтеся надалі бувати тут якомога рідше. А краще – ніколи. Всього Вам найкращого, Ольго Василівно!

Роман гостинно відчинив двері перед своєю тещею і знущально помахав рукою.

Мама, надівши босоніжки, облила Романа цебром добірної лайки і гордо пішла. Це була її не перша спроба переїхати до нас. Першого разу ми її пожаліли, і я вмовила чоловіка дати притулок мамі. І нічого доброго з цього не вийшло – ми мало не розлучилися. Зрозуміло, я люблю маму, якою б вона не була, але і руйнувати мій шлюб я їй не дозволю! У неї є ше двушка, правда на околиці міста, їй звідти не дуже зручно на роботу їздити, до того ж одну кімнату вона дівчині-студенці в оренду здає. Але куди піти – у мами є, тому я спокійна.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page