Як я не просила Миколу, не робити гучне весілля – не послухав. Ще б пак, його наречена хоче все і по “вищому розряду”. Я таких грошей не мала. Свати, як вияснилось на сватанії, ще бідніші за мене. Прийшлось брати все в свої руки. На свій страх і ризик, я взяла в банку кредит, але перед тим домовившись, що сплачувати будемо зі сватами навпіл.
Як тільки я побачила Оксану, то сказала сину, щоб не спішив узаконювати стосунки. Відчувало моє серце, щось погане. Але де там… Оксана була, і є, дуже гарною дівчиною, тому мій Микола не міг пройти повз такої краси, і, що найгірше, більше нічого він не помічав.
– Мам, я її кохаю, і жити без неї не зможу.
Ну, так, значить так. Що поробиш, любов.
Я ростила Миколку одна, було вважаю, але з Божою допомогою впоралася. Син вивчився, має не погану роботу.
У Оксани повна сім’я, але це одна назва. Коли зустрілися всі разом обговорити майбутнє весілля, її батьки виглядали, як чужі люди, і геть розгублені. Я одна, але більш рішуче поставилась до цього питання.
У сватів грошей немає, зарплата ніяка, суцільні проблеми. Воно б і добре, але дочка їх хотіла і сукню шикарну, і ресторан найкращий, і тамаду найдорожчого в місті і т.п.
В результаті дійшли до того, що мені довелося на себе брати кредит, щоб оплатити всі її забаганки. А там, чого тільки не було! Була домовленість зі сватами, що я плачу кредит з ними навпіл, це було нашим спільнім
батьківськім подарунком. Моєму синові це шикарне весілля може й не було потрібне, але ж він мав догодити коханій, тому робив все, що вона попросить.
Після весілля разом вони прожили аж 2 роки, з них нормально тільки перші пів року. За цей час Оксана змінила 3 місця роботи, то їй не подобається, то їй складно, то ще щось. При цьому запити у неї після шлюбу підросли ще більше. Згодом почалися суперечки. В основному на тему, що Микола мало заробляє і погано її забезпечує.
В кінці вже так знахабніла, що почала з подружками такими ж ходити відпочивати, і не лише у світлу пору доби, напевно, почала шукати нове кохання.
Загалом, розлучилися вони. Який чоловік буде терпіти таку поведінку? Весь цей час я плачу “весільний кредит”». Батьки невістки теж гроші давали, але постійно з затримкою і не завжди повну суму. Я мовчала, не хотіла псувати відносини, бо ще сподівалася, що діти будуть жити разом.
Але після розлучення свати зробили те ж, що і їх дочка.
Почали звинувачувати у всьому мого Миколу. На зв’язок перестали виходити. І, що найгірше, перестали оплачувати кредит.
І ось тепер у мене до вас питання, як змусити їх платити? Формально кредит на мене і банк не може мати до них претензій. Чи є спосіб якось вплинути на них? Чи я таки буду змушена все оплачувати самостійно?
Ох я і вляпалася…
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
