Як їм не соромно? Обидві бабусі відмовляються сидіти з онуками. Мама мені сказала, що звільниться з роботи, якщо ми їй будемо платити зарплату за роботу нянькою, а свекри взагалі заявили, що ще молоді і у них своє життя. Всі наші плани шкереберть.
Сказала ботькам. що теж їм у старості допомагати не буду.
Моїй мамі 49 років, працює в бібліотеці. Вона бере іноді старшого онука, нашого синочка Марка, якому 3 роки, на вихідні, а з новонародженим Ромчиком я повністю сама. Мріяла вийти на роботу і умовити маму сидіти з дітьми. Але вона вперлася і ні в яку, каже, що ще молода замикати себе вдома, їй ще свободи хочеться! І, мабуть, спеціально вигадала цю історію з зарплатою за сидіння з дітьми.
Свекрам так тим тим більше нічого не треба, хоча вони вже обидва на пенсії і зрідка беруть дітей, але на постоянку брати на себе цей обов’язок відмовляються, мотивуючи це тим, що не хочуть весь час сидіти вдома і їм подобається подорожувати, причому вдвох, без онуків.
Якісь цяці у нас, а не бабусі, хоча свого чвсу вони ж скидали нас на бабусю, чому ми не можемо? Кажу мамі:
– Чому я виросла у бабусі в селі і просто її обожнюю, вона у мене була найдобріша і турботлива, а ви для себе не нажилися? а бабусі не треба було для себе? Ось і не буду вам допомагати. коли постарієте!
Може дійсно, виховання інше або життя інша стала, і в 50 люди тільки починають повноцінно жити. Але, все ж таки, мені здається, це не правильно – не хотіти сидіти зі своїми онуками… Чи я не права?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
