Якби я мала можливість, не ходила на роботу. Не від бажання сидіти вдома або уникнути проблем на робочому місці. А щоби вчасно годувати дітей! Адже, незважаючи на те, що з ними весь час бабуся з дідусем, діти залишаються голодними.
І хоч я багато разів намагалася пояснити свекрусі, що бабусі, які люблять онуків, так не роблять, та це ніяк не впливало на поведінку мами чоловіка.
Ми з чоловіком не могли дозволити собі окреме житло. Тому доводилося ділити дах із батьками Богдана. Благо, у них був приватний будинок, але відносний простір ніяк позитивно не вплинув на взаємини в нашій сім’ї.
У нас двоє дітей молодшого шкільного віку. І оскільки я працювала нарівні з чоловіком, я не мала можливості перебувати вдома цілий день. Тому було б природно вважати, що якщо раптом приготована мною їжа закінчиться, свекруха допоможе.
Зі свекром і свекрухою у мене дивні стосунки. Можна навіть сказати, прохолодні. Незважаючи на те, що ми жили в одному будинку, робили все окремо. Навіть готувати. Тож бабуся з дідусем, які окремо вечеряли, для нашого будинку не були чимось незвичайним. Я нічого не мала проти, якщо їм так зручно. Але я й не могла припустити, що принцип «особняку» поширюється і на дітей.
Якось я прийшла з роботи трохи пізніше звичайного. У кімнаті сиділи похмурі діти. Виявилося, вони нічого не їли з перекушування у школі. А коли вони спитали бабусю про їжу, та відповіла, що мають дочекатися маму.
Я чудово знала, що продуктів, з яких можна було щось зробити на скору руку, було достатньо. І чому бабуся не могла зробити елементарну яєчню чи кашу, незрозуміло.
Того ж вечора я спробувала поговорити зі свекрухою про її поведінку. Пояснити, що бабусі, які люблять онуків, ніколи не залишили б дітей голодними. У відповідь свекруха холодно відказала, що годувати дітей – обов’язок матері, а не бабусі. Як вам?
Мій чоловік на це тільки знизував плечима. Бо для нього подібне ставлення не було новинкою. Він чудово знав свою матір і не був здивований подібним відношенням.
З того дня я стала більше уваги приділяти приготуванню їжі та дітям. А точніше навчала дітей готувати собі. Якщо в цьому не можна покластися на найближчих родичів, залишається сподіватися тільки на себе. Таким же принципом я почала керуватись під час остаточного рішення знайти окреме житло. І якщо мені для цього знадобиться ще один підробіток, я зроблю це. Бо жити з ними надалі ніякого бажання не маю.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
