Ярославу перед самим новим роком виповниться тридцять п’ять, але він досі живе з мамою в її трикімнатній квартирі в центрі Харкова. Скільки разів йому друзі не натякали, що так не личить, все марно. Не хоче людина виходити з зони комфорту, точніше, з-під маминої спідниці. Ярослав має хорошу посаду, дорогу автівку, люба хотіла б стати його нареченою, але чогось бракує.
Маю одного знайомого. Ярославу вже майже тридцять п’ять, але він ніяк не наважується з’їхати від мами. А навіщо? Адже там, біля маминої спідниці краще: завжди нагодують, не буде ніхто розпитувати що і коли, до того ж, можна витрачати весь вільний час на улюблені заняття.
Жінки у Ярослава періодично з’являються, але надовго не затримуються, бо бачать – серйозних намірів у Ярослава немає. Друзі побоюються, що він так і не матиме сім’ю. Ну не буде, і що? Вам що до цього? Може, людина задоволена своїм життям. Якби його щось не влаштовувало, то вже, мабуть, давно щось змінив.
Дівчата й раді б піти під вінець за Ярослава, а що? У нього дорога автівка, на хорошій посаді, заробляє пристойно. Цікаво, якби всього цього не було, вони також прагнули б зав’язати з ним стосунки?
Важко, звичайно, нашому суспільству приймати те, що людині хочеться просто жити в своє задоволення, як подобається їй, а не так, як заведено в соціумі. Навіщо ці нав’язані стереотипи? Ось ніби, всі такі розумні, знають, як треба, краще, зрештою, як ти маєш жити. Але особливо дратують ті, хто нібито живе так, як потрібно, при цьому нещасливі. Зате тим, хто бере від життя все, живе собі добре, але не так, як “треба”, відразу автоматично стає ізгоєм із психологічними відхиленнями з відсутністю майбутнього.
Але саме ті люди, які вміють насолоджуватися життям, хто не звертає увагу на стереотипи, саме вони найщасливіші та задоволені життям.
А що ви скажете з цього приводу? На якому ви боці?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
