Ярина через деякі проблеми не могла приїхати вчасно, щоб провести батька в останню путь, а ось за спадщиною довелося таки їхати. Наступного дня була неділя, тому зайшовши в храм, вона гірко плакала, а коли вийшла, побачила жінку з простягнутою рукою. – Будь обережною!, – сказала невиразно бабуся у чорній хустині, після того, як в її руку Ярина вложила двадцять гривень.
Ярина вже 15 років не була на батьківщині. Вони з чоловіком давно переїхали до курортного містечка, але відхід батька і оформлення спадщини змусили її пригадати минуле. Вона йшла по вулицях і ловила ностальгію. Мама завжди засуджувала її легковажність в молодості. Був у неї тоді залицяльник Максим, гарний такий, з темпераментом.
Він просив, щоб вона дочекалася його з армії, але Ярина поводилася як зірка. Нею всі захоплювалися, а вона цим користувалася.
Коли Максим повернувся з армії, вона не розуміла, чому він з такою любов’ю на неї дивиться. Вона йому і листи не писала, а він все про них говорив. Але почуття взяли край, і у них закрутився роман. Підсумок цього кохання – дитина під серцем.
Хлопець дізнавшись про цікаве положення Ярини, відмовився одружуватися. Мовляв, я в тебе не єдиний. Максиму розповіли, як вона крутила хвостом в його відсутність, тому така дружина йому була не потрібна.
Але потім матері Максима приснився віщий сон з хлопчиком, який був копією Максима. Оскільки він завжди мріяв про сина, вирішив зрадити своїм принципам і одружився на Ярині. Віра, мама Максима, спершу не оцінила вибір сина, але промовчала. Вона оплатила весілля, оскільки батьки невістки були бідними.
А в підсумку на світ з’явилася дівчинка. Звісно, Максим засмутився, але згодом змирився. Жили вони добре – всі витрати покривала Віра. А іноді залишалися зовсім без копійки, адже Максим по своїй натурі був дуже марнотратним, не вмів поводитися з грошима.
Ярині це набридло, і вона змусила чоловіка шукати роботу. Максиму не подобалося напружуватися, він звик бути маминим сином, тому і такого ставлення чекав від Ярини.
Коли мама Максима поїхала на заробітки за кордон, молоде подружжя полаялося. Ярина пішла до своїх батьків, і там вже дізналася що вдруге чекає дитину. Вона думала, що на час від чоловіка пішла, а виявилося – ні. Максим сильно не засмутився і почав вести “веселий” спосіб життя. Мама Ярину лаяла і лаяла, що мужика такого проґавила. Мовляв, могла б і потерпіти.
Тут Ярина зустріла солідного чоловіка, правда, на 10 років старше. Він закохався в неї по вуха і відразу зробив пропозицію. Дівчина перечити не стала – зібрала речі і переїхала до нового залицяльника.
Тарас Андрійович швидко розлучив Ярину з Максимом, дочку удочерив. А син народився вже в шлюбі – чоловік був впевнений, що це його дитина. Незабаром вони переїхали в інше місто і почали обживатися. З матір’ю Ярина не підтримувала зв’язок, а ось батькові іноді телефонувала.
І ось він пішов з життя – приїхала за спадщиною. На прощання не встигла, та й не хотіла приїжджати, щоб не зіткнутися з Вірою і Максимом.
Вона підійшла до храму, подала милостиню жінці, і раптом та каже:
– Молодець, що сама приїхала. А то він вже документи готує, не вдалося тобі сховатися.
Ярина простягнула їй ще одну купюру, знала, що без грошей розмова не складеться.
– Дітей ти відвезла, а він повернути їх хоче.
Ярина побігла до рідної домівки, почала шукати всі папери, щоб швидше виїхати. Вона знайшла пачку листів. Нібито вона писала їх Максиму, коли він був в армії. Тільки зараз вона зрозуміла, чому він тоді так радо її зустрів, і про які листи згадував у розмові.
Вона читала любовні послання колишньому чоловікові від її імені. Вона не писала! Вона навіть не згадувала про нього в той час. У шафі Ярина знайшла і відповідні послання Максима, але раніше вона ніколи їх не бачила.
По щоці потекла сльоза. До неї дійшло – всі листи писала мама. Їй же так він подобався, що навіть проти волі дочки пішла.
Ярина вирішила продати будинок, незважаючи на великий податок, щоб втекти з міста. Вона знайшла ріелтора і підготувала всі документи для продажу нерухомості.
– Катерино, а ви часом не знаєте Віру і Максима? – запитала Ярина ріелтора, поки вони пили на кухні чай.
– Чула, містечко то у нас маленьке. Була у них квартира хороша, будинок, але давно виїхали.
– Вони все продали?
– Я не знаю точно, але можу з’ясувати.
Катерина зателефонувала комусь, а потім сказала, що Максим з мамою дійсно кудись поїхали, але тут залишилася квартира, оформлена на його ім’я.
Наступного дня Ярина повернулася додому. Вона з полегшенням зітхнула, побачивши дорослих дітей і коханого чоловіка. Вона навіть не помітила, як за нею стежив сивочолий чоловік. Він довго крутився біля будинку, а потім пішов.
Від минулого ніяк не позбутися – воно завжди нагадує про себе. Максим одружився, переїхав до столиці. Родичі йому доповіли, що Ярина приїжджала в рідні краї. Адже він тоді її втратив, постарався забути, але про доньку завжди пам’ятав. Коли у нього з’явилися зв’язки і гроші, Максим вирішив знайти дівчинку.
Він приїхав до курортного містечка зі своєю сім’єю. На пляжі зауважив свою Ярину – одразу впізнав її по чорним очах. А потім перевів погляд на хлопчика, його зменшену копію… Це був його син. Ось тоді він і вирішив, що треба діяти.
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
