Ясновидець Іван сам з Донеччини, але зараз опинився в Карпатах. До нього й завітала експедиція дослідників сучасних українських мольфарів, щоб поцікавитися долею чоловіка і його передбаченням про подальший розвиток подій між Україною й Росією і у світі.
Почули цікавого мандрівники й автори популярного Ютуб-каналу “Гуцулендія” чимало.
Ось що розповідає пан Іван.
– Про напад рф на Україну було відомо, ще коли Путін тільки прийшов до влади. Моя бабуся, ще коли я малий був, говорила про зло від комуністів.
Вона сиділа кілька разів за знахарство, а раз її арештували за піонерські галстуки, які вона спалювала, кажучи, що це вони від нечисті. А от вдруге бабуня постраждала саме знахарство.
Мені було 14 років, коли сталося зі мною в тому віці якесь прояснення, побачив: війна, війна, війна…
Все хотів я допитатися у бабусі, що це буде за боротьба, а вона мені казала: «Прийде росіянин і буде нас знищувати».
Я питаю: «За що?»
Вона відповідає «А ні за що. Все життя наш народ як кістка Росії поперек».
Бабуся лікувала травами, зналася на них. Я ходив з нею пішки в Харківську, Дніпропетровську область, де ми збирали цілющі рослини, збирали їх навіть тут, на заході країни, в Карпатах.
Бабуся у ступці розтирала їх в порошок, робила різні ліки. Я весь час приймав у цьому участь, допомагав їй.
За 10 днів до російського вторгнення 24 лютого 2022 року мені сон наснився: ніби приходять до мене люди про погонах, і один сказав: «Почнеться війна з Росією.»
І так і сталося. Про ті навчання біля наших кордонів я одразу казав: то не навчання ніякі, а підготовка до нападу.
І одному полковнику я тоді сказав про те, що насувається, що дуже постраждає Схід і Південь України, але він, як і наші правителі, що зараз є, сказав мені лиш «Не робіть паніку».
Але все так і сталося!
Коли моя бабуся казала «Ой, натерпиться наш народ від цієї влади!», я їй говорив: «Мовчи, бабусю, бо третій раз сядеш». А вона відповідала: «Та я вже готова на все, аби людям добре жилося».
І ось – йде це важке протистояння. Слава нашим бійцям, нашим воїнам, людям, що об’єдналися заради України і дають відсіч!
Ми переможемо. Але якою ціною? Нажаль…
Війна закінчиться. По моїм розрахункам лишилося 42 дня. Зараз ми виходимо на істину праведності, державності. Ми вийдемо на свої кордони. І Крим повернеться, тільки це буде після періоду переговорів.
Що думаю про їхню мобілізацію? Щоб вони там не робили і не говорили, Росія приречена на провал.
Але нам не можна спасувати. Подивіться самі: Маріуполь… Я ж сам з Донеччини, колишній шахтар, знаю ті настрої і до чого це вело.
У нас на таких як я просто кажуть знахарі, ясновидці, а не мольфари. Я натерпівся за свої знання й видіння ще у школі.
Який буде кінець Путіна і що чекає Росію?
РФ розпадеться частково, заваруха буде в Москві і в Петербурзі, Китай забере Урал. Наші – Кубань, Бєлгород й інші території, Кавказ відійде від рф і більшість мусульманських країн. І в цьому буде великий плюс.
Перемога буде наша і все буде добре. Слава Богу, що наша земля така родюча, яка нас живить і годує.
В кінці жовтня-листопада знімуть Путіна. Такого нерозумного правителя Росія теж ще знала. Хижак! Він по головам до влади прийшов. Я прекрасно знаю, як «обробляли» схід України: «Ми кормім остальних, обуваєм, одєваєм», закладали це все психологічно.
Я сам ніколи не був ні піонером, ні комсомольцем, ні комуністом. Але стільки прийшлося перетерпіти!
Ми народ такий, що любимо красоту: ви подивіться, Янукович – красивий, високий, стрункий, але я його з його дитинства знаю – бандит! Як він в тому Єнакієво на заводі крав залізо, а на ранок його викупав в прийомі металобрухту директор того заводу. А кожна болванка – 15 – 20 кг. Я з ним що вихідних перетинався в клубі «Шахтар».
Але люди на Донбасі казали – аби не східняк, тільки б наш!
Я хоч сам колишні шахтар, але можу сказати хто там переважно працював: колишні в’язні – 60 відсотків. Українців тільки 40 відсотків було, хоча школи були українські. Але така проросійська зона штучно там створена.
Такі самі зараз воюють з боку рф…
Служив я колись на Кавказі, так дивувався, як вони, хоч і маленька їхня Батьківщина, один за одного! А ми – ні. Подивіться: начальники наші, військові – природжені захисники, козаки. Але розбрат, нажаль, йде.
Приходять до мене люди з усіх областей України. Буває дуже тяжко. Коли просять знайти рідних, а я відчуваю, бачу – їх нема. Коли бачу сльози людей, дуже важко їм про це говорити.
Але нічого. Історія навчить хоч тепер. Україна переможе – бачу.
Я сам беру енергію від води. Живу тут, на заході, в горах, вивчив же українську мову. Це не складно – треба бажання.
Щоб ми зажили добре, Україні треба до трьох років. І буде наш край розцвітати! Ядерного нічого не буде, хлопці. Народ об’єднався нарешті, став єдиним, ми – сила.
Джерело – Ютуб-канал «Гуцулендія»
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, скріншот з відео.
