І як пережити цей позор в селі від рідного і єдиного сина, хто його знає. Як йду на маршрутку, то не раз чую, як люди шепочуться. Але нічого вдіяти не можу.
Виховували ми з чоловіком сина не так. Як тільки змогла Віра все так вміло в свою сторону покрутити, хто його знає.
В нас з чоловіком Євген єдиний син. Дав нам Боженька після нього і дівчинку, але кволенька народилася, і пробула з нами на цьому світі менше місяця. Зараз наша Анна дивиться на нас з небес, тільки чи радіє, хто його знає…
Євген нас з чоловіком радував, ще з малечку. Кмітливим хлопчиком ріс. З чотирьох років шахматами займався, і танці народні були і на спорт тато водив.
Хотіли ми з нього справжнього чоловіка виростити, а вийшло так, що від “тряпки” не далеко…
Коли прийшов час знайомитися з Вірою, я була щаслива.
Євген наш працював юристом. Гроші мав нормальні і на квартиру собі заробив.
Дякувати Богу, що чоловік дожив до дня їхнього з Вірою весілля, хоча вже важко йому було.
За пів року він полинув від нас на небеса.
Я ж залишилася в хаті одна.
Будинок ми з чоловіком побудували дуже гарний. З одного боку лісок невеличкий, а з іншого озерце. Сусіди дуже добрі, нічого не скажу, допомагають чим можуть.
Віра ж зразу сказала Євгену, що якщо і приїжджатиме в село то тільки на пару годин, бо спати на моїй постелі вона не буде, як і втиратися моїми рушниками.
В мене нема господарки. Я працюю прибиральницею в аптеці. Вдома, як можу, підтримую чистоту.
Що вона від мене хоче?
Дітей в них ще немає, хоча я кожен день випрошую їх у Господа.
Якось Євген приїхав в село один і сказав, що будуть вони з Вірою ремонт невеличкий робити.
Я зраділа, бо вже давно треба все змінити, а в мене грошей на це не хватає.
Але почали вони зі “своєї” кімнати. Там вікна виходять якраз на озеро.
Почали вони стіни “валяти”. Я ж спочатку думала, що діти там балкон надумали зробити. Та виявилось куди складніше.
– Віра сказала, щоб ми від тебе відгородилися, тоді вона буде в село частіше приїжджати.
Щоб ви розуміли, вони в свою кімнату вхід окремий зробили, а той що був – замурували.
Мені таке навіть в страшному сні не снилося.
Син віддаляється від мене, зі швидкістю вітру.
Я не знаю, як Віра може так ним крутити.
Боюсь, що одного дня вони мене зовсім випруть з хати, в яку я з чоловіком всю душу вклала.
Скажіть мені, будь ласка, чи нормально так поводитись сину з рідною матір’ю?
Автор – Наталя У
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Передрук заборонено!
