Юля того дня погано себе почувала, тому я відвіз Андріану до бабусі, а сам помчав на роботу. Вже ближче вечора мені зателефонували, і сумним голосом поспівчували. Цей день розділив моє життя на до і після.
У мене було неймовірно щасливе життя, кохана дружина, розумниця дочка. Хто б міг подумати, що сама доля зруйнує все, чим я так дорожив. А сталося все раптово. Того дня дружина залишилася вдома, бо погано почувалася. Я пішов на роботу, а дочку завіз до бабусі. Незрозуміло як, але наш будинок спалахнув.
Так, як дружина спала, вона нічого не почула… Пожежники приїхали вже надто пізно, коли й гасити не було що. Сказати, що я відчував у той момент навіть не знаю. Мені було дуже важко, що я не зміг нічого зробити і що моя дружина відійшла в інший світ, а дочка залишилася без матері. Ще ми залишилися без дому. Добре, що наш сусід позичив мені грошей, щоб я почав будувати новий будинок, навіть узяв нас жити до себе.
Через півтора роки у нас із донькою вже був новий будинок, ми знову поїхали жити до себе. Із сусідом домовилися, що кожного місяця віддаватиму певну суму. Тоді ж я й влаштувався на другу роботу. День і ніч проводив на роботі, намагаючись заробити якнайбільше грошей. А потім я занедужав, не відчував одну частину себе. Благо, хоч живий лишився. Дочці моїй на той час вже було 18. Бідолашна, Андріана, їй довелося доглядати мене, заочно вчитися в університеті і ще робити все по дому.
Найбільше я хвилювався, як тепер віддати борг. Але якось сусід Дмитро прийшов до мене в будинок сам і став натякати, що його синові дуже до вподоби моя Андріана. Мовляв, якщо віддам заміж за нього, то й борг спише. Син його на 12 років старший за Андріану, хлопець непоганий, але у дочки вже був наречений Андрій. Я розповів про все доньці, вона гірко лила сльози, але погодилася, розуміючи, що іншого виходу просто нема.
Одружилися вони із сином Дмитра, стали жити окремо. Деколи дочка приходила до мене, щоб відвідати. Тоді ж я й дізнався, вона мені сама розповіла, що таємно зустрічається з Андрієм. Звісно, я був проти. Попросив її перестати так робити. Але доля все вирішила по-своєму. Андріана чекала дитину від Андрія, а той її тут же покинув, сказавши, що в нього є набагато краща кандидатура.
Засмучена дочка наважилася у всьому зізнатися Василю. Той кілька днів нервував. А потім сказав, що дуже любить Андріану і дитину вважатиме за свою. Він і справді її сильно любив, все робив для неї і навіть більше. У день народження сина, Василь, син Дмитра, був неймовірно щасливий, приїхав до Андріани з величезною кількістю кульок та квітів. Зараз у них все добре, та й дочка зрозуміла, що краще бути не з тим, кого ти кохаєш, а з тим, хто тебе кохає.
Що скажете? Погоджуєтесь?
Фото ілюстративне
