З мамою Олега я так і не познайомилася, на весіллі її не було. Розуміючи, що для чоловіка це надто важка тема, я старалася це питання не підіймати. Та коли на світ з’явився наш синочок, вона без попередження прийшла на виписку. Пам’ятаю, як вона довго мовчала, вдивляючись в риси мого обличчя. Мені відразу це здалося дивним, та лише через декілька місяців я дізналася всю правду.
У дитинстві я часто задавалася питанням, чому у моїх батьків немає моїх дитячих фото. А саме до віку трьох років. Але батьки відразу розвіювали всі мої сумніви, розповіли мені, що коли мені було три роки, у нас згорів будинок, в ньому і згоріли фото. Що ж, більше дане питання мене не хвилювало. До того ж, у мене була чудова сім’я. Мене сильно любили мама і тато, робили все для мого щасливого життя, ну а я любила їх. Хоч ми і жили в селі, життя у нас було насичене.
Коли я закінчила школу, то поїхала в місто вчитися в університеті. Навчання мені давалася легко, я ще й підробляла навіть. Коли була на 4 курсі, зустріла Олега. Ми познайомилися на одній зі студентських вечірок. Всього лише один погляд в його очі вирішив все. Олег мені здався настільки рідним, настільки улюбленим. Ми стали зустрічатися і кожен місяць наших з ним зустрічей все більше і більше підтверджував, що ми створені одне для одного.
Якщо я з легкістю познайомила Олега зі своїми батьками, то він мене з мамою не знайомив. Посилався на те, що мама веде неправильний спосіб життя і йому соромно. Що ж, весілля відгуляли без неї. Але коли на світ з’явився наш син, то свекруха сама прийшла в день виписки. Ганна Дмитрівна дуже довго на мене дивилася і мовчала, а я не розуміла в чому справа.
Через деякий час і чоловік змінився у своєму ставленні до мене. Олег став постійно затримуватися на роботі, мало зі мною розмовляв, відводив погляд. Одного разу я не витримала, стала випитувати у нього, в чому справа. І ось він розповів мені, що його мати повідомила йому, що ми брат і сестра. Я думала, не переживу цього. Ну, не може такого бути. Набрала номер свекрухи, зустрілася з нею, стала питати пояснень. І ось вона мені розповіла, що привела мене на світ в 16 років. Батьки її були проти – тому й залишила мене на сходах під лікарнею.
Ну а Олега привела на світ рік потому і теж віддала до притулку. Тільки мене ростили мої батьки, а Олега пізніше забрали родичі. Я навіть не думала, що таким чином дізнаюся, що мої батьки мені не рідні. Що я могла зробити? Я привела на світ дитину від брата по маминій лінії.
Відносини наші з Олегом розпалися, не змогли ми пережити цього всього. До речі, тест ДНК підтвердив, що ми з ним родичі. Але з сином він спілкується, все для нього робить.
Думала таке буває лише в кіно, але ні, на жаль…
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
