fbpx
життєві історії
З Мар’яною ми прожили років п’ять. У нас є донечка. Але так вийшло, що треба було розлучатися. Я, як порядний чоловік, залишив квартиру дружині і дитині. Справно все сплачував, часто гуляв з дочкою – діти ж ні в чому не винні. І ось одного дня я зустрів Інну. Вона також розлучена, виховує сина. Спершу було все чудово, але після РАЦСу почалося. – Хто твоя сім’я, ми чи вони?

З Мар’яною ми прожили років п’ять. У нас є донечка. Але так вийшло, що треба було розлучатися. Я, як порядний чоловік, залишив квартиру дружині і дитині. Справно все сплачував, часто гуляв з дочкою – діти ж ні в чому не винні. І ось одного дня я зустрів Інну. Вона також розлучена, виховує сина. Спершу було все чудово, але після РАЦСу почалося. – Хто твоя сім’я, ми чи вони?

***

Один з моїх друзів одружився досить рано за сьогоднішніми мірками, в 21 рік. У шлюбі прожили всього п’ять років. Нажили деяке майно, квартиру.

При розлученні Ігор все це залишив дружині і дочці, а сам перебрався до батьків.

Аліменти платив справно, часто відвідував дочку, дарував багато подарунків. Але в особистому житті не клеїлося, поки…

Сподобалася одна дівчина, його ровесниця. З самого початку вона не приховувала, що вже два роки, як розлучена і є син. Ігоря це анітрохи не збентежило.

Спочатку листувалися, було кілька побачень. Спочатку все складалося просто чудово. Незабаром вирішили жити разом.

Оскільки своєї квартири у неї теж не було, то вирішили орендувати квартиру. Стали жити втрьох. Як і раніше все було добре. Через пів року одружилися і тут почалося.

Батько дитини аліменти не платив і взагалі в житті колишньої дружини і сина не з’являвся.

Після весілля нова дружина Інна поставила умови. Тепер це твій син, ти повинен любити його як свого. Дитина часто вередувала і ось один раз Ігор вирішив поставити її на місце, відчитавши за чергову витівку. Дружина влаштувала йому…

“Ми тебе взяли в свою сім’ю, ти нам ноги повинен цілувати, а не так себе вести. Вихователь знайшовся”. Перший дзвіночок пролунав.

Ігор продовжував допомагати і бачитися зі своєю дочкою. На що почув наступне. “Моєму синові потрібно тe і се, грошей у нас не вистачає, а ти туди їх несеш. Хто твоя сім’я вони чи ми? Мого сина в зоопарк не можеш зводити, а ту і в кіно і на атракціони”. Так тривало ще рік, після чого Ігор пішов і подав заяву на розлучення.

І таких історій я чув досить. Чому то такі жінки хочуть, щоб їх дитину сприймали, як свою. Але прийняти чужу вони не можуть.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page