Мене звати Тетяна, мені 45 буде. У мене чудовий чоловік та три доньки 18, 8 та 6 років. Молодша довго не розмовляла ( 4 майже). Які діагнози тільки нам не ставили.
З моменту її народження я присвятила дитині увесь час. Себе зовсім закинула. Щодня розписаний годинами: логопед, психолог, танці.
Паралельно ліки, обстеження, заняття. Щоденна робота з дитиною, безперервна реабілітація. І так усі 6 років її життя.
Роботу довелося покинути, дуже вже хочу щоб вона у звичайну школу пішла. Результати у нас добрі. Дитина досить добре компенсована.
Вирішила я показати доньку рідним, давно в гостях не були. Реабілітація забирає всі сили та кошти, а працює лише чоловік. Дуже мені хотілося, щоб рідні оцінили мою працю у реабілітації дитини. Я вважаю, мені є чим пишатися.
Приїхали ми, значить, 3 роки майже не були. Моїх старань ніхто не оцінив. Типу, ну так, непогано все у вас, та й слава Богу.
Зате розмов про мою зайву вагу на всі три дні нашого там перебування. Мама заявила, що я набрала лишню вагу і чоловік мене обов’язково покине.
Усі три дні мені це говорила. Це при тому, що у них у сім’ї поганих немає, все близько 100 кг. Я важу 127 при зростанні 168 см.
І я, виявляється, найповніша. Я ніколи своїх тітоньок і свою маму взагалі ніколи худими не бачила, вони завжди були повними, на відміну від мене.
Зараз я займаюсь лише донькою. Але є дуже образа на маму після повернення додому. Навіть не хочу розмовляти з нею телефоном. Якось так.
Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.
Недавні записи
- Мені вдалося зруйнувати стосунки Ігоря з Іриною. Ну не пара вона йому. Але якби я знала, що він зв’яжеться з тою Мариною, і в них навіть до весілля дійде, то б не робила того вчинку. Відразу ж вона мені видалась мутною, а на самому весіллі я це для себе підтвердила. Тільки шкода, що мій син сліпо не вірить моїм твердженням. Я ж на власні очі бачила ці “воркотіння”, коли подихати свіжим повітрячком вийшла
- Я дуже не хочу, щоб синочок платив аліменти колишній, вона й так все хитро обставила. Все, вони для нього – перегорнута сторінка! Ми з сином не знаємо, що й робити. Після весілля молодих я дозволила їм жити у моїй квартирі. Василя на той момент вже не стало. Сама переїхала до приватного будинку. Катя наполегливо потребує грошей щомісяця. Хіба треба платити аліменти на неповнолітніх дітей, якщо віддав квартиру? А якщо її взагалі скоро чужий дядя ростити буде, вітя якийсь чи саша?
- Коли мені було 23 роки і мене в селі ніхто заміж не кликав, а мама й тато вже насідали, адже їм ще молодших треба піднімати, я поїхала зі знайомою в Польщу і там через кілька років вийшла заміж за літнього поляка. Тепер я ще молода і досить заможна вдова з квартирою у старому будинку у Кракові. Вчора зібрала речі мами й сестер – ну скільки можна? Мама пообіцяла залишити мене без спадщини
- Так, я залишила свого сина, але ж не на чужу людину, а на рідну бабусю, а сама подалася за Євгеном до Херсону. Я ж мала право на кохання. Але якщо мене Євген любив, то про мого сина і чути нічого не хотів. Та зараз все змінилося, Євген покинув цей світ, а його діти прогнали мене з квартири. Я надіялась, що Богдан подасть мені руку допомоги. Єдине, що він сказав: “Ти проміняла мене на чоловічі штани! Бачити тебе не хочу!”
- Вчора Іванка прийшла до мене на чай ввечері і розповіла історію, в яку мені важко повірити. Прокинулась вона вночі від того, що по всій кімнаті були розпилені улюблені її парфуми, які так любив Василь. Та так сильно, а Іванка говорить, що вже давно ними і не користувалась, тому здивована була, як це могло трапитись, адже в будинку окрім неї більше нікого не було. А зранку на підлозі знайшла папірці від улюблених цукерок Василя. І ось сиджу я і думаю, чи фантазія так розбушувалась, чи дійсно правда