З невісткою у мене були прекрасні стосунки, я для Олі була улюбленою свекрухою. Але я сама ненароком все зіпсувала. Тепер Ольга навіть не дивиться у мій бік! А все через пораду, яку я, не розумна, дала синові. та хіба я могла інакше?
…Я майже щодня чула від сина, яка Оля прекрасна і добра. Я раділа: нарешті мій син зустрів справжнє взаємне кохання. Принаймні, так я думала тоді.
Борис Він з таким захопленням розповідав про неї і мені, і друзям. Вона була просто ідеальною для нього.
І ось син вирішив одружитися. А я, як любляча мати, підтримала його вибір.
Справили гарне весілля. До речі, у дівчини виявилися дуже милі батьки. Ми з ними відразу подружилися, їздили одне до одного в гості на свята.
Спочатку все було так добре, але поступово, через кілька місяців, все змінилося. Між Борисом і невісткою почалися непорозуміння. Я, звичайно, розуміла, що це їх перший рік, думала, притираються. Адже всі сімейні пари сваряться, поки не звикають до всіх плюсів і мінусів другої половинки.
Але я так переживала, так хотіла, щоб вони були просто щасливі разом! А цей вечір ще більше мене засмутив.
В той день пізно ввечері до мене прийшов Боря з речами. Сказав, що йому потрібно переночувати, оскільки дружина його вигнала. Він провів у мене кілька днів, поки його дружина не прийшла і не забрала його назад.
Така ситуація повторювалася знову і знову.
Коли Ольга повідомила, що чекає дитинку, я вирішила поговорити з ними. Я хотіла від чистого серця дати кілька порад, які допоможуть запобігти конфліктам.
А виявилося, я зробила ще гірше. Вони сварилися все частіше, і все частіше син ночував у мене. Я бачила як йому важко. Він вже не був тим щасливим хлопцем, моїм веселим Борькою, в його очах було саме розчарування.
Тому я порадила йому розлучитися. Я сказала, що батьком він буде чудовим, навіть якщо вони не будуть жити разом.
Син послухав, подав заяву на розлучення і подзвонив дружині.
Незабаром вона прибігла до мене і попросила допомоги. Вона хотіла, щоб я переконала сина цього не робити, щоб він не руйнував сім’ю.
І тоді я зізналася: «Це я порадила так зробити». У відповідь на моє зізнання невістка наговорила грубощів і звинуватила мене у втручанні в їхню сім’ю.
Вони помирилися! Народилося дитя. Але Ольга тепер навіть не дивиться в мою сторону, не спілкується зі мноою. І Борис ставиться до мене з холодком. Приходить іноді в гості з онучкою, але не часто.
Дуже жалкую, що тоді дала Борі таку пораду…
Автор: Марина.
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
Недавні записи
- Свого сина Галина Петрівна не виховувала. Принесла “в подолі” і віддала своїй мамі. Мій чоловік виріс такою чудовою людиною завдяки бабусі. Дай Бог їй здоров’я. І коли в нас народилася дитинка, свекруха, яка вела не дуже гарне життя, почала мене вчити, як виховувати Миколку. Бо бачте, він мені колись на голову вилізе. – Надто сильно ти про нього піклуєшся. Самостійним він ніколи не стане!
- До сина на ювілей з пустими руками я не йшла. В невістки маленька дитина, і вона відразу ж попередила, що всю гостину вона буде замовляти. Ну, думаю, скільки там тих суш в коробочці. Я стала ні світ ні зоря, котлет насмажила, олів’є приготувала, огірки і помідори вквасилися. – Ви сідайте на диван! З хвилини на хвилину має доставка під’їхати. – Та чого чекати! В мене все є. – Я давай витягати продукцію з сумки. Я ж і подумати не могла, що невістка так на це відреагує. Відтепер буду на гостину до них йти, як пані: телефон в сумочку і все!
- Свекруха моя знову умудрилася вчудити! Ну скільки пояснювали, просили людину – все одно своє гне. Ось і зараз. Але вона весь час забуває про це прохання, ну або навіть абсолютно свідомо ігнорить його. Притягла дитині розумний телефон, який, само собою, у малого вже є
- Оскільки у нього за містом невелике господарство, є живність – коза. кури-качки – та город, його дні з коханою жінкою мають бути дуже насиченими. Підйом із самого ранку. Потім робота. Догляд за тваринами та майбутнім урожаєм. Неспішно, без фанатизму. Але щоб аж до обіду. Потім невелика перерва й знову працювати – все, як у наших предків. Вони роботи не боялися і жили сто років. Моя квартира в центрі Луцька йому як п’яте колесо
- Учора моя невістка Олена мала 36 років. Та я поїхала у місто до дітей на два дні раніше – щоб усе їй допомогти, разом приготувати всілякої домашньої смакоти – голубців, завиванців, холодцю, перців нафарширувати, торт спекти, млинців з сиром солодких . Привезла з села всього свого – курку, качку свої, свининки на холодець купила в сусідів, яєць – теж своїх, мочка і сиру, тільки зробила. Ну й овочів-фруктіва, само собою. Ледве доперла все маршруткою! А сьогодні вже поїхала зранку додому, наплакалася всю дорогу і заспокоїтися не можу – ну так прикро! Ну хіба так можна??? Все запхала в холодильник і не глянула. А відмітили – просто сором