Нещодавно у моєї донечки був день народження. Мій колишній чоловік прийшов з таким подарунком, що навіть описувати це соромно. Навіть не знаю, плакати чи сміятися.
Десь за декілька неділь до десятиріччя доньки чоловік зідзвонився з нею по вайберу і запитав, що вона хоче від нього в якості подарунку. Ось донька й зізналася, що мріє про новий телефон, адже старий уже зовсім їй не підходить і в ньому мало пам’яті. Турботливий татко пообіцяв їй здійснити мрію. Навіть бажану модель уточнив!
Ви собі уявити не можете, як Мартуся чекала того дня. Вона навіть заснути не могла, все переверталася з боку на бік. Вона вже малювала в уяві свій новенький смартфон
З самого ранку Марта в новій сукні чекала тата, але на диво той і не дзвонив і не приїжджав. Я вже хотіла сама йому телефонувати і питати, коли він прибуде, але стримувала себе до останнього.
Вже був початок шостої години вечора. Я не могла дивитися більше на дочку, і написала коротеньке повідомлення Сергію.
– Ти сьогодні Марту привітаєш?
З його розгубленості я зрозуміла, що Сергій просто забув про день народження дочки.
І ось за кілька годин після мого повідомлення Сергій зателефонував і попросив, щоб Мартуся вийшла за подарунком.
Повернулася іменинниця геть без настрою. Я одразу зрозуміла, що щось тут не чисто.
– Ну, давай, хвалися! Такий, як ти хотіла? Чи з кольором не вгадав?
Донька простягла з заплаканими очима пом’ятих тисячу гривень.
– Тато сказав тобі передати, щоб ти доклала до подарунку…
– Не переймайся, дочко. Завтра з самого ранку ми поїдемо в торговий центр і купимо все, що ти забажаєш. Ти ж заслуговуєш, моя розумничка!
Коли я зателефонувала чоловікові, щоб висловитися, Сергій почав виправдовуватися:
– Я ж надіявся, що Марта забула про нашу домовленість. В мене зараз не все добре ладиться на роботі. І якщо чесно, то тисячу гривень в наш час на дорозі не валяються.
Чесно, в мене забракло слів…
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua